3 грудня 2021 р. народний депутат фракції «Слуга Народа» Бужанський М.А разом з Копиленко О.Л., Гетманцева Д.О., Кінзбурської В.О., Негулевського І.П., Куницького О.О., Вацака Г.А., Гришиної Ю.М., Культенка А.В., Руденко О.С., Люботи Д.В., Сови О.Г., Северина С.С., Бородіна В.В., Горобця О.С., Мазураша Г.Г., Остапенка А.Д. і Тищенка М.М. зареєстрував Проект Закону України 6341-1 «Про утвердження української національної та громадянської ідентичності».
07.12.2021 р. законопроект 6341-1 було направлено на розгляд Комітету молоді та спорту Верховної Ради України. До розгляду законопроекту цим Комітетом Верховної Ради з питань молоді та спорту 15.12.2021 р. відділ гуманітарних досліджень Інституту Національного Розвитку здійснив аналіз положень законопроекту 6341-1 та прийшов до висновку, що вони суперечать Конституції України, законодавству України та підзаконним актам.
Перейдемо до аналізу самого тексту законопроекту 6341-1.
В Ч.2. Ст.2. П.2. автори законопроекту пропонують визначити «Основним завданням державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є формування політичної нації «українці» шляхом згуртування у спільних інтересах різнокультурних громадян України на основі рівності громадянських прав та взаємоповаги».
Ця запропонована стаття суперечить Конституції України, адже згідно нею українська нація вже сформувалася і згідно преамбули Конституції України в 1996 р. Верховна Рада, “спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення” ухвалила Конституцію України.
Крім того у ст. 11 Конституції України чітко зазначається, що держава “сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури”. Таким чином в КУ зафіксовано, що українська нація вже існує, а держава лише зобов’язана сприяти її розвитку, а не формувати якусь нову політичну націю під назвою “українці”.
Таким чином в законопроекті 6341-1 Максим Бужанський та група співаторів прямо заперечують існування Української нації, що можна розцінити як прояв українофобії, адже існування української нації не заперечували навіть представники тоталітарних комуністичного і націонал-соціалістичного режимів.
В Розділі ІІ Ст.3. Ч.2. п.4 народний депутат Максим Бужанський і його колеги-співавтори серед цілей «державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» пропонують зазначити «вільний розвиток, використання російської, інших мов національних меншин України».
Виокремлення російської мови з-поміж інших мов є дискримінаційним щодо інших мов національних меншин. При цьому ні в цьому пункті, ні в цій статті, ні в цілому в законопроекті не вказано, що державна політика має сприяти чи забезпечувати вільний розвиток української мови – державної мови і мови державотворчої нації – української.
Автори законопроекту знову ігнорують Конституцію України, 10-а стаття якої чітко вказує, що “Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”. Однак в законопроекті 6341-1 державна політика у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності не передбачає ні всебічного, ні жодного іншого розвитку української мови в межах запропонованої державної політики.
В Розділі ІІ Ст.9 законопроекту 6341-1 його автори пропонують визначити наступні складові державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності:
1) національно-патріотичне виховання;
2) громадянська освіта.
На 8-му році російсько-української війни, коли відбувається тимчасова окупація Кримського півострову ЗС РФ, частина Донецької і Луганської областей окуповані підконтрольними РФ НЗФ т.зв. «ЛНР» і «ДНР», а на кордонах України перебуває збройне угрупування ЗС РФ мінімум 40-батальйонного складу (дані Командувача ООС генерала Олександра Павлюка з інтерв’ю для Радіо Свобода 03.12.2021 р.), народний депутат Максим Бужанський і співавтори законопроекту 6341-1 не знаходять місця для військово-патріотичного виховання.
Ст.9 ІІ Розділу законопроекту 6341-1 суперечить Указу Президента України Володимира Зеленського, яким він ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року “Про Стратегію воєнної безпеки України”. В цій Стратегії серед цілей “реалізації державної політики у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва” є підтримка професійного складу ЗСУ та інших складових сил оборони “вдосконаленими системами кадрового менеджменту, підготовки до військової служби та військово-патріотичного виховання молоді”.
Не знайшлося місця для військово-патріотичного виховання в законопроекті 6341-1 і як складової частини в системі національно-патріотичного виховання, не зважаючи на те, що Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 9 жовтня 2020 р. N 1233-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 р.», в якому однією з проблем, які потребують розв’язання визначено “низький розвиток громадсько-патріотичного, військово-патріотичного та духовно-морального виховання”. В цій же схваленій КМУ концепції з метою раціонального використання ресурсів Програма передбачає концентрацію зусиль за такими пріоритетами:
«Пріоритет 1. Формування української громадянської ідентичності – здійснення заходів, спрямованих на впровадження та утвердження суспільно-державних (національних) цінностей, розвитку громадянської ідентичності населення України.
Пріоритет планується реалізовувати за такими напрямами:
підвищення ролі української мови як національної цінності…
Пріоритет 2. Військово-патріотичне виховання – здійснення заходів, спрямованих на формування у громадян готовності до захисту України, громадського сприяння безпеці та обороні України та підвищення престижу військової і спеціальної державної служби…»
Таким чином народний депутат ВРУ Максим Бужанський і його колеги-співавтори законопроекту 6341-1 ігнорують Державну цільову програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 р., схвалену Кабінетом Міністрів України, – і в частині підвищення ролі української мови, як національної цінності, і в частині розвитку військово-патріотичного виховання, яке взагалі відсутнє в законопроекті 6341-1.
В жодній статті законопроекту 6341-1 не знайшлося місця вивченню і вшануванню Революції Гідності та її загиблих героїв-революціонерів різних національностей. І це при тому, що Верховна Рада України 17.02.2021 р. ухвалила окрему заяву до 7-ї річниці початку Євромайдану та подій Революції Гідності, в якій чітко вказано:
“Революція Гідності — один з ключових моментів українського державотворення та виразник національної ідеї свободи”; “Герої Небесної Сотні — українці та іноземці, віддали життя під час Революції Гідності… Пам’ять про їхній героїчний чин є частиною історії національного державотворення”.
В ст.1 Загальних положень Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 №286/2019 чітко вказано, що «національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах революційних подій в Україні 2004, 2013-2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об’єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією».
Ми усі знаємо особисту позицію народного депутата ВРУ Максима Бужанського щодо Революції Гідності – 17.02.2021 р. він публічно закликав не голосувати за окрему заяву Верховної Ради до 7-ї річниці початку Євромайдану та подій Революції Гідності, він відмовився у парламенті вшанувати стоячи хвилиною мовчання Героїв Небесної сотні 19.02.2021 р.
Інший співавтор законопроекту 6341-1, в якому немає ні слова про Революції Гідності, народний депутат від фракції Слуга Народа, Данило Гетманцев, 17.02.2021 р. закликав не героїзувати Майдан.
Ці особисті позиції співавторів законопроекту 6341-1, які суперечать і затвердженій Стратегії НПВ, і окремій заяві Верховної Ради України 17.02.2021 р. не повинні відображатися в законопроектах щодо державної політики України щодо утвердження національної та громадянської ідентичності.
Зважаючи на вищеперераховані приклади, можна зробити висновок, що народний депутат Максим Бужанський і його колеги-співавтори в законопроекті 6341-1 порушують зазначений ними ж один з основних принципів, що визначають порядок формування державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності – законність – відповідність Конституції України та законам України (Розділ ІІ, Ст.5., ч.2., п.2. законопроекту 6341-1).
Виходячи з тексту законопроекту 6341-1 народні депутати України Максим Бужанський, Данило Гетьманцев, Микола Тищенко та інші співавтори пропонують проігнорувати та порушити ст. 10 і ст. 11 Конституцію України, діючу Стратегію Національно-патріотичного виховання, затверджену Указом Президента України від 18.05.2019 №286/2019, розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 р. №1233-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 р.», рішення РНБО від 25.03.2021 р., Указ Президента України від 25.03.2021 р., і Стратегію воєнної безпеки України.