14 квітня 2022 року грізний ракетний крейсер «Москва» — флагман Чорноморського флоту РФ — отримав два влучання українськими протикорабельними ракетами «Нептун» біля острова Зміїний. Вогонь швидко охопив корабель, боєкомплект почав детонувати, і наступного дня сталевий велетень затонув у штормовому морі. Це була не просто втрата одного судна. Це стало символом того, як країна без потужного флоту змогла завдати нищівного удару по одному з найстаріших і найбільш захищених флотів світу.
За наступні чотири роки українські сили оборони послідовно позбавляли російський флот здатності домінувати в Чорному та Азовському морях. Від дорогих ракетних ударів до роїв дешевих морських дронів — тактика еволюціонувала, а втрати РФ накопичувалися. Станом на середину 2026 року, за оцінками українського командування та незалежних моніторингових груп, близько 30 % бойового складу Чорноморського флоту було знищено або серйозно пошкоджено. Росія фактично втратила контроль над акваторією, яку вважала своєю «внутрішньою» зоною.
Сьогодні на дні Чорного моря та в пошкоджених причалах Новоросійська спочивають крейсери, десантні кораблі, корвети та патрульні катери. Їхні історії — це не лише хроніка бойових дій, а й урок про вразливість навіть найпотужніших флотів перед асиметричними загрозами.
Від флагмана до дна: хроніка ключових втрат 2022–2026
Початок повномасштабного вторгнення приніс перші відчутні втрати. У березні 2022 року в порту окупованого Бердянська українські ракетні удари знищили великий десантний корабель проєкту 1171 «Саратов». Це змусило російське командування відмовитися від планів використовувати порт як основну базу для десантних операцій на півдні України.
Найгучнішим ударом стала загибель крейсера «Москва» 14 квітня. Корабель водотоннажністю понад 11 тисяч тонн, оснащений протикорабельними ракетами «Вулкан» і системами ППО, не зміг відбити атаку двох «Нептунів». Російська сторона спочатку заявляла про пожежу з невідомих причин і евакуацію екіпажу, але згодом визнала втрату. За різними оцінками, на борту перебувало від 400 до 510 осіб; офіційна російська цифра — один загиблий і 27 зниклих безвісти.
2023 рік приніс нові втрати в портах Криму. У грудні великий десантний корабель «Новочеркаськ» проєкту 775 був уражений крилатими ракетами в Феодосії. Вибухи боєприпасів на борту зробили відновлення майже неможливим. Наступного року, у лютому 2024-го, морські дрони Magura V5 потопили ще один корабель того ж класу — «Цезар Куніков» — біля Алупки. За лічені тижні той самий тип дронів знищив ракетний катер «Івановець» у Донузлаві та патрульний корабель «Сергій Котов» біля Керченської протоки.
Підводний човен Б-237 «Ростов-на-Дону» проєкту 636.3 «Варшавянка» отримав критичні пошкодження під час удару по сухому доку в Севастополі у 2023–2024 роках. Пізніше, у грудні 2025-го, підводний дрон Sub Sea Baby уразив ще один човен класу «Варшавянка» — Б-271 «Колпіно» — вже в Новоросійську. У березні 2026 року дрони вивели з ладу тральщик «Валентин Пікуль» та протичовнові кораблі «Єйськ» і «Касімов».
Кульмінацією стала атака на фрегат «Адмірал Макаров» у квітні 2026 року в Новоросійську. Корабель, який після загибелі «Москви» став фактичним флагманом, отримав пошкодження надбудови та пускових установок «Калібр». Росія змушена була відвести рештки флоту в глибину своєї території, але й там безпека виявилася ілюзорною.
Анатомія знищення: ракети, дрони та еволюція тактик
Спочатку Україна покладалася на протикорабельні ракети — «Нептун», пізніше «Harpoon» та західні «Storm Shadow» і ATACMS. Ці системи вимагали точного наведення та відносно дорого коштували. Але вже у 2023–2024 роках на передній план вийшли морські безекіпажні катери (МБЕК) — Magura V5 та Sea Baby.
Ці дрони вартістю в десятки-сотні тисяч доларів виявилися смертельно ефективними проти кораблів вартістю в десятки мільйонів. Вони рухаються на малій висоті над водою, важко виявляються радарами, а рій з 5–10 дронів перевантажує системи ППО навіть сучасних фрегатів. Російські кораблі, зосереджені в портах Севастополя та Феодосії, стали ідеальними мішенями: обмежений маневр, передбачувані маршрути, слабкий захист від низьколетючих цілей.
Для початківців важливо зрозуміти: великий десантний корабель проєкту 775 «Ропуха» — це не просто транспорт. Він може перевозити до 450 морських піхотинців і 10 танків, висаджуючи їх безпосередньо на берег. Втрата навіть одного такого судна суттєво обмежує можливості РФ провести десантну операцію. Для досвідчених спостерігачів цікавіша технічна сторона: чому дрони Magura змогли потопити «Цезаря Кунікова», а ППО корабля не спрацювала ефективно. Причина — комбінація низької висоти польоту, масованості атаки та, ймовірно, недостатньої підготовки екіпажів до нового типу загрози.
Детальний реєстр втрат: підтверджені випадки
| Назва / Проєкт | Тип | Дата | Метод атаки | Статус |
|---|---|---|---|---|
| «Москва» (пр. 1164) | Ракетний крейсер | 14.04.2022 | Ракети «Нептун» | Потоплений |
| «Саратов» (пр. 1171) | Великий десантний корабель | 03.2022 | Ракетний удар (Бердянськ) | Знищений |
| «Новочеркаськ» (пр. 775) | Великий десантний корабель | 12.2023 | Крилата ракета (Феодосія) | Знищений |
| «Цезар Куніков» (пр. 775) | Великий десантний корабель | 02.2024 | Морські дрони Magura V5 | Потоплений |
| «Івановець» (пр. 12411) | Ракетний катер | 02.2024 | Морські дрони Magura V5 | Потоплений |
| «Сергій Котов» (пр. 22160) | Patрульний корабель | 03.2024 | Морські дрони Magura V5 | Потоплений |
| Б-237 «Ростов-на-Дону» | Підводний човен (Кilo) | 2023–2024 | Ракетний удар по доку | Критично пошкоджений / затонув |
Цей список не є вичерпним — до нього входять десятки менших катерів типу «Раптор», «Серна», «Мангуст» та буксирів, знищених дронами та БПЛА Bayraktar TB2. Загальна кількість результативних атак на військові кораблі РФ у Чорному та Азовському морях перевищує 60 за даними моніторингових груп.
Стратегічні наслідки: як Україна повернула контроль над морем
Втрата флагмана та серії десантних кораблів зруйнувала плани РФ щодо морської блокади та десантних операцій на півдні. Після звільнення острова Зміїний у липні 2022 року українські сили змогли розширити «зону безпеки» і згодом організувати зерновий коридор попри російські погрози.
До 2026 року російський флот у Чорному морі перестав бути наступальною силою. Більшість уцілілих кораблів відвели до Новоросійська, де вони продовжують отримувати удари. Залишилося лише кілька одиниць, здатних запускати «Калібри», і навіть вони змушені діяти обережно. Президент України Володимир Зеленський прямо заявив: Росія втратила Чорне море.
Для глобальної морської стратегії це стало важливим сигналом. Дешеві безпілотні системи довели здатність нейтралізувати кораблі, що коштують у сотні разів дорожче. Багато флотів світу почали переглядати концепції захисту портів і надводних кораблів від ройових атак дронів.
Поширені міфи та помилки командування РФ
Один з найстійкіших міфів — «російський флот непереможний у Чорному морі завдяки історичній присутності та потужній ППО». Реальність виявилася іншою: кораблі часто стояли скупчено в портах, екіпажі не були готові до масованих атак низьколетючих цілей, а системи ППО погано справлялися з морськими дронами.
Ще одна поширена помилка — недооцінка асиметричних можливостей противника. Російське командування очікувало традиційної війни з ракетами та авіацією, а отримало рої дешевих дронів, які діяли з різних напрямків одночасно. Концентрація сил у Севастополі та Феодосії зробила флот вразливим до ударів по базам.
Деякі спостерігачі вважали, що після відведення до Новоросійська флот буде в безпеці. Але й там українські сили продовжили завдавати ударів — вже по залишках ударного потенціалу.
Практичний погляд: як відстежувати морські втрати
Для початківців найпростіший шлях — стежити за офіційними зведеннями Генштабу ЗСУ та ВМС України. Вони регулярно публікують підтверджені ураження з фото- та відеодоказами.
Просунуті користувачі використовують OSINT-методи: супутникові знімки (Sentinel, Planet), морські трекери AIS (хоча військові кораблі часто вимикають транспондери), аналіз відкритих джерел російських Telegram-каналів та супутникових фото портів. Важливо порівнювати дані з кількох незалежних джерел — BlackSeaNews, Oryx, Naval News — і не поспішати з висновками до появи візуальних підтверджень.
У нашій практиці моніторингу ми неодноразово бачили, як російські джерела спочатку заперечували втрату, а згодом частково визнавали пошкодження. Тому найкраща стратегія — чекати візуального підтвердження та аналізу кількох незалежних моніторингових груп.
Тіньовий флот РФ: нові цілі в Азовському морі 2026 року
Окрім військових кораблів, у 2026 році українські сили безпілотних систем провели масштабну кампанію проти російського «тіньового флоту» — танкерів і суховантажів, що перевозили нафтопродукти в обхід санкцій. За лічені дні в Азовському морі та біля Керченської протоки було уражено понад сотню таких суден. Це суттєво ускладнило логістику окупованого Криму та знизило можливості РФ постачати пальне своїм військам.
Хоча ці судна формально цивільні, вони безпосередньо підтримували військові зусилля РФ. Їхні втрати — ще один вимір асиметричної війни, де економічні важелі поєднуються з військовими.
FAQ: відповіді на найпоширеніші запитання
Скільки кораблів втратила РФ у Чорному морі?
За різними оцінками — від 20 до понад 30 бойових одиниць знищено або затоплено, плюс десятки пошкоджених. Точна цифра залежить від джерела, але загальна тенденція — близько третини бойового складу Чорноморського флоту виведена з ладу.
Чи потопили російські підводні човни?
Так, Б-237 «Ростов-на-Дону» отримав критичні пошкодження і, за низкою даних, затонув у доку. Інші човни класу «Варшавянка» також уражалися, зокрема Б-271 «Колпіно» у 2025 році.
Чи може РФ відновити флот у Чорному морі?
Частково — так, але швидко ні. Нові кораблі будуються повільно, а наявні змушені ховатися в Новоросійську під постійною загрозою ударів. Повноцінне відновлення домінування в регіоні наразі видається малоймовірним.
Що таке морські дрони Magura і чому вони такі ефективні?
Magura V5 — українські безекіпажні катери з вибухівкою. Вони дешеві у виробництві, важко виявляються радарами і діють роєм. Саме масовість і низька вартість роблять їх смертельною зброєю проти дорогих надводних цілей.
Чи вплинули ці втрати на хід війни на суші?
Безумовно. Втрата десантних кораблів зірвала плани морських десантів, а послаблення флоту дозволило Україні розширити експорт зерна морським шляхом і зменшити ракетні обстріли з моря.
Сьогодні Чорне море — уже не та акваторія, якою його уявляли російські адмірали на початку 2022 року. Сталеві гіганти, що колись символізували силу, тепер лежать на дні або ховаються в чужих портах. Асиметрична війна довела: навіть найпотужніший флот може бути нейтралізований, якщо противник знаходить правильні інструменти та не боїться діяти сміливо.
