Масована атака — це не просто велика кількість ракет чи дронів. Це прорахований прийом, коли противник стискає час і простір так, щоб система протиповітряної оборони фізично не встигала реагувати на всі загрози одночасно. У 2025–2026 роках саме такі удари стали основним інструментом тиску на українські міста та енергетику.
Суть тактики полягає в одночасному запуску сотень засобів ураження різних типів: дешевих ударних БпЛА, крилатих ракет і балістики. Мета — вичерпати запас перехоплювачів, змусити радари працювати на межі й пропустити хоча б частину цілей. Для цивільного населення це означає тривалі повітряні тривоги, руйнування інфраструктури та постійний стрес.
У військовій теорії це називають saturation attack — атакою насичення. Ймовірність прориву зростає не лінійно, а за біноміальним розподілом: якщо одна ракета має 50 % шансів пройти, дві вже дають 75 %, три — майже 88 %. Саме тому кількість стає якістю.
Від бомбардувальних потоків Другої світової до роїв дронів 2026 року
Тактика насичення не нова. Під час Другої світової британці застосовували «бомбардувальний потік» — сотні літаків проходили через один сектор німецької ППО за короткий час. Захисники просто не встигали піднімати винищувачі на всі цілі.
У холодній війні цей підхід перенесли на протикорабельні ракети. Флоти НАТО і СРСР готувалися до залпів, де десятки ракет летіли з різних напрямків, щоб перевантажити системи ближнього бою кораблів. Сьогодні ту саму логіку перенесли в повітря над Україною, але замість дорогих ракет масово використовують дешеві дрони.
Російська армія з осені 2022 року почала поєднувати «Шахеди» з крилатими ракетами Х-101 і балістичними «Іскандерами». У 2025–2026 роках кількість одночасних пусків регулярно перевищувала 400–500 засобів. У ніч на 6 липня 2026 року зафіксували 419 повітряних цілей, з яких ППО збила або подавила 363. Різниця між «масовим» і «масованим» ударом тут принципова: «масовий» означає просто великий обсяг, «масований» — зосереджений у часі й просторі, щоб створити пікове навантаження.
Чому насичення працює: математика і фізика удару
Система ППО має обмежену кількість каналів супроводу й пускових установок. Кожен радіолокатор може одночасно вести обмежену кількість цілей. Кожна батарея Patriot чи NASAMS має скінченний запас ракет. Коли в небо піднімається 300–600 дронів плюс десятки ракет, захисник змушений обирати: стріляти по дешевих «Шахедах» чи залишати перехоплювачі для балістики.
Дрони летять повільно, на низькій висоті, часто змінюють курс. Вони змушують радари працювати в режимі постійного сканування і витрачають боєкомплект. У цей момент з’являються швидкі крилаті ракети або гіперзвукові «Кинджали». Час на прийняття рішення стискається до секунд.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли під час однієї нічної атаки влітку 2025 року мобільні вогневі групи збили понад 40 дронів зі стрілецької зброї та кулеметів, але саме в цей проміжок дві балістичні ракети пройшли через «вікно», створене перевантаженням. Це класичний ефект насичення: не обов’язково знищити всю оборону — достатньо змусити її працювати на межі можливостей.
Додатковий фактор — радіоелектронна боротьба. Частина дронів летить як «приманки» з передавачами, які імітують бойові цілі. Інші несуть бойову частину. Розрізнити їх на ранньому етапі складно, і кожна хибна ідентифікація коштує дорогої ракети.
Порівняння типів масованих атак
Не всі масовані удари однакові. Нижче — порівняння основних варіантів, які застосовували проти України у 2024–2026 роках.
| Тип атаки | Основні засоби | Мета | Типова кількість цілей |
|---|---|---|---|
| Комбінований ракетно-дроновий | «Шахеди», Х-101, «Іскандер», «Кинджал» | Енергетика, міста, оборонні підприємства | 300–600+ |
| Чистий дроновий рій | Shahed-136, «Гербера», імітатори | Виснаження ППО, психологічний тиск | 400–800 |
| Балістичний залп | «Іскандер-М», С-300/400 у ударному режимі | Точкові військові та інфраструктурні об’єкти | 20–50 |
Дані узагальнені за повідомленнями Повітряних сил України та аналітичними звітами 2025–2026 років (Повітряні сили ЗСУ, DiXi Group).
Комбінований варіант найнебезпечніший: дрони «відкривають» небо, а дорогі ракети добивають. Чистий дроновий рій дешевший і дозволяє проводити атаки майже щоночі. Балістичний залп швидший, але його легше відстежити на етапі підготовки.
Цифри 2025–2026: як змінювалася інтенсивність
За даними DiXi Group, за чотири роки повномасштабної війни по енергооб’єктах України випустили близько 12 700 ударних БпЛА та 2900 ракет. При цьому з 2025 року інтенсивність різко зросла: якщо у 2022–2024 роках сумарно застосували близько 2800 ракет і дронів, то лише у 2025 — на початку 2026 вже понад 12 800.
У липні 2026 року окремі атаки сягали 570 засобів ураження за одну ніч. ППО стабільно збивала 80–90 % цілей, але навіть 10–15 % проривів давали руйнування. У Києві, Харкові, Дніпрі та на Запоріжжі фіксували пошкодження житлових будинків, підстанцій і транспортної інфраструктури.
Цікава тенденція 2026 року — збільшення інтервалів між великими атаками. Експерти пов’язують це з накопиченням боєкомплекту та ударами українських дронів по російських заводах електронних компонентів. Ворог переходить до рідших, але щільніших залпів.
Поширені помилки цивільних під час масованої атаки
Багато хто досі діє за старими шаблонами. Ось що справді небезпечно:
- Ігнорувати тривогу, бо «вже звикли». Саме під час наймасованіших ударів кількість жертв зростає саме серед тих, хто залишився вдома.
- Виходити на балкон «подивитися». Уламки збитих ракет і дронів падають непередбачувано.
- Ховатися в під’їзді без дверей. Ударна хвиля і уламки легко проходять через відкриті простори.
- Покладатися лише на сигнал сирени. У деяких районах мобільний зв’язок і сповіщення працюють із затримкою — краще мати кілька джерел інформації.
- Зберігати «тривожний рюкзак» лише формально. Без води, документів і ліків він майже не допомагає.
За моїм досвідом використання рекомендацій ДСНС протягом місяця інтенсивних атак у 2025 році, ті, хто заздалегідь визначив два-три укриття в радіусі 5–7 хвилин ходьби, значно рідше опинялися в зоні ризику.
Чек-лист дій під час повітряної тривоги
- Одразу спуститися в укриття або в кімнату без вікон (внутрішній коридор, ванна).
- Вимкнути газ і, якщо є час, електроприлади.
- Мати при собі документи, воду, заряджений телефон і powerbank.
- Не користуватися ліфтом.
- Після відбою не поспішати виходити — дочекатися офіційного повідомлення про відсутність небезпеки уламків.
- Перевірити близьких і сусідів, особливо людей похилого віку.
- Якщо бачите уламки чи пожежу — повідомте рятувальників, не підходьте близько.
Цей список працює і для початківців, і для тих, хто вже пережив десятки тривог. Різниця лише в швидкості реакції.
Питання, які найчастіше ставлять
Чому ППО не збиває все?
Тому що кількість цілей перевищує кількість каналів ураження. Кожна ракета-перехоплювач коштує значно дорожче за дрон. Система працює на статистиці, а не на 100 % гарантії.
Чи можна передбачити наступну масовану атаку?
За накопиченням носіїв і пусками з аеродромів розвідка часто попереджає за кілька годин. Але точний час і напрямок залишаються невідомими до старту.
Чим відрізняється «Кинджал» від звичайної балістики?
Швидкістю і траєкторією. Аеробалістична ракета летить швидше і складніше для перехоплення на кінцевій ділянці.
Чи допомагають мобільні групи?
Так. Вони закривають «низький» ешелон, куди дорогі комплекси стріляти неефективно. У 2026 році саме вони збивають значну частку «Шахедів».
Що робити, якщо тривога триває кілька годин?
Мати запас води, ліків і можливість зв’язку. Довгі тривоги — норма під час комбінованих атак.
Коли ППО не справляється і що це означає для людей
Навіть найкраща система має межу. Коли кількість цілей перевищує можливості на 20–30 %, частина обов’язково проходить. Це не означає «провал» — це математика. У таких випадках головне завдання цивільної оборони — мінімізувати жертви серед населення.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли після особливо щільної атаки в травні 2026 року енергетики відновлювали світло в кількох районах Києва протягом доби. Люди, які мали павербанки, газові пальники і запас води, пережили цей період значно легше. Ті, хто покладався лише на централізовані мережі, опинилися в складнішій ситуації.
Регіональна специфіка теж важлива. У прифронтових областях атаки частіші й менш «масовані» — більше артилерії та ФПВ. У глибокому тилу — рідкісні, але потужні комбіновані удари. Підготовка має враховувати місцевість.
Масована атака залишається одним із головних викликів сучасної війни. Вона змінює не лише тактику армій, а й повсякденне життя мільйонів людей. Розуміння механізму, підготовка і твереза оцінка ризиків — те, що реально зменшує ціну кожного такого удару.
