Система VAMPIRE — це портативний модульний комплекс виробництва L3Harris, створений для знищення безпілотних літальних апаратів і низьколітаючих цілей за допомогою недорогих лазерно-керованих ракет. Вона встановлюється на майже будь-який транспорт із вантажною платформою за кілька годин і дозволяє одному оператору виявляти, супроводжувати та вражати дрони груп 1–3.
Комплекс уже довів свою ефективність у бойових умовах в Україні, де з 2023 року використовується для перехоплення ударних БПЛА та навіть окремих крилатих ракет. Станом на 2026 рік лінійка розширилася до морських, повітряних і електронно-бойових варіантів, зберігаючи головну перевагу — низьку вартість пострілу порівняно з класичними зенітними ракетами.
Ключова сила VAMPIRE полягає в поєднанні відносно дешевих 70-мм ракет APKWS із високоточним електрооптичним сенсором і лазерним цілевказівником, що робить її одним із найбільш рентабельних рішень проти масових дронових атак.
Від польових випробувань до фронту: як з’явився «вампір»
Назва VAMPIRE розшифровується як Vehicle-Agnostic Modular Palletized ISR Rocket Equipment — модульне ракетне обладнання, незалежне від типу транспортного засобу. Компанія L3Harris почала активні польові випробування комплексу ще у 2021 році. Улітку 2022-го система пройшла додаткові тести на дальність і надійність, після чого Пентагон включив її до пакета допомоги Україні.
У січні 2023 року L3Harris отримала контракт на 40 мільйонів доларів на поставку 14 комплектів. Перші чотири системи прибули в середині 2023-го, решта — до кінця того ж року. Українські військові отримали комплекси, змонтовані переважно на шасі M1152A1 HMMWV з чотиритрубною пусковою установкою LAND-LGR4. Уже у вересні 2023-го з’явилися перші підтверджені випадки застосування, а в лютому 2024-го ВМС України публічно показали роботу комплексу проти «шахедів» в Одеській області.
За моїм досвідом спостереження за відкритими джерелами протягом 2024–2025 років, саме швидкість розгортання та можливість встановлення на цивільні пікапи зробили систему особливо цінною для мобільних груп.
Анатомія системи: компоненти, що працюють разом
Основу VAMPIRE складають три елементи, які інтегруються в єдиний самодостатній комплект.
Перший — електрооптичний/інфрачервоний сенсорний модуль WESCAM MX-10D RSTA. Це стабілізована «куля» з денною та тепловізійною камерами, лазерним далекоміром і цілевказівником. Модуль піднімається на телескопічній щоглі, що дозволяє вести спостереження навіть із укриття або з-за перешкод.
Другий — пускова установка. У базовій версії це чотиритрубний контейнер LAND-LGR4 під 70-мм ракети. У новіших модифікаціях кількість труб збільшується до 12 і більше.
Третій — система управління місією Widow, сумісна з FAADC2. Вона об’єднує дані сенсора, керує лазерним підсвічуванням і дозволяє оператору швидко перемикатися між цілями. Живлення — автономне, що робить комплекс повністю самодостатнім.
Уся конструкція кріпиться на стандартному піддоні і може бути змонтована на пікап, позашляховик, HMMWV або навіть на безпілотну наземну платформу за 1–2 години.
Механізм роботи: як лазер «бере» дрон
Процес ураження починається з виявлення. Сенсор MX-10D сканує небо в денному та інфрачервоному діапазонах. Після захоплення цілі оператор утримує її в прицілі, а лазерний цілевказівник «підсвічує» дрон.
Ракета APKWS II — це модернізована некерована Hydra 70, до якої додано блок лазерного наведення з розподіленою апертурою (DASALS). На відміну від класичних ракет, лазерна головка не обов’язково має бути в носі: вона може розташовуватися в середній частині, а бойова частина залишається оригінальною. Після пуску ракета самостійно наводиться на відбитий лазерний промінь. Підрив здійснюється контактним або дистанційним детонатором, що особливо важливо проти невеликих БПЛА.
Дальність залежить від платформи запуску. З наземної установки ефективна дальність зазвичай становить кілька кілометрів, тоді як з повітряних носіїв вона зростає. Вартість одного пострілу коливається в межах 20–35 тисяч доларів — у рази менше, ніж у більшості зенітних ракет середньої дальності.
Саме поєднання дешевого боєприпасу з високоточним лазерним наведенням дозволяє витрачати ресурс на масові атаки дронів, не виснажуючи запаси дорогих ракет.
Сімейство VAMPIRE у 2025–2026 роках: розширення за межі землі
У жовтні 2025 року L3Harris офіційно представила розширену лінійку. Базова наземна версія отримала розвиток у вигляді Stalker XR — з збільшеним боєкомплектом і ракетами підвищеної дальності. З’явилися спеціалізовані варіанти:
- Black Wake — морська версія для захисту кораблів і безпілотних катерів від дронів і швидкісних човнів.
- Dead Wing — повітряний варіант, що розгортається з літака або вертольота під час польоту.
- CASKET — контейнерна версія «вампіра в коробці» для швидкого розгортання на віддалених об’єктах.
- BAT — баштовий комплекс для охорони баз і критичної інфраструктури, який може поєднувати кінетичні та некінетичні засоби.
- Killcode — електронно-бойовий варіант із постановниками перешкод замість ракет.
У 2026 році компанія запустила серійне виробництво на потужностях у Гантсвіллі (Алабама) і отримала нові контракти від армії США. Система вже інтегрується з AI-алгоритмами Shield AI для автоматичного виявлення та класифікації цілей на більшій відстані.
У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми стикалися з випадком, коли українські розрахунки використовували VAMPIRE не лише проти «шахедів», а й для ураження наземних цілей у складних погодних умовах, демонструючи універсальність комплексу.
Порівняння з іншими рішеннями проти дронів
Щоб оцінити місце VAMPIRE серед сучасних засобів, варто зіставити ключові параметри.
| Параметр | VAMPIRE (базовий) | Класичні ЗРК середньої дальності | Переносні ПЗРК |
|---|---|---|---|
| Вартість пострілу | 20–35 тис. $ | сотні тисяч $ | 50–100+ тис. $ |
| Час розгортання | 1–2 години | години–доби | хвилини |
| Мобільність | будь-який транспорт | спеціалізовані шасі | переносний |
| Ефективність проти малих БПЛА | висока | надлишкова | обмежена |
| Операторів | 1–2 | 3–6+ | 1 |
Дані узагальнені на основі відкритих матеріалів L3Harris та аналітичних оглядів 2025–2026 років. Таблиця показує, чому VAMPIRE займає нішу «масового недорогого перехоплювача», а не замінює важкі зенітні комплекси.
Поширені помилки та міфи навколо системи
Багато хто помилково вважає, що VAMPIRE — це повноцінний замінник ЗРК середньої дальності. Насправді система оптимізована саме під дрони груп 1–3 і низьколітаючі цілі. Проти швидкісних балістичних ракет або висотних цілей вона неефективна.
Інша поширена помилка — очікувати від комплексу «вогневого валу». Базовий варіант має лише чотири ракети, і перезаряджання займає час. Тому в умовах масованих атак потрібна робота кількох установок у мережі.
Третій міф стосується повної автономності. Хоча система самодостатня, для максимальної ефективності потрібна взаємодія з радіолокаційними засобами виявлення на більшій відстані. Без зовнішнього цілевказівника дальність виявлення обмежується можливостями оптико-електронного модуля.
Четверта помилка — недооцінка впливу погоди. Хоча тепловізор працює вночі та в диму, сильний дощ або густий туман можуть знизити ефективність лазерного наведення.
Практичні сценарії та обмеження
Для підрозділів, що охороняють логістичні хаби або тимчасові позиції, VAMPIRE дає можливість швидко розгорнути «зонтик» без залучення важкої техніки. Мобільні групи можуть перевозити комплекс на звичайних пікапах і змінювати позиції після кількох пусків.
Для охорони військово-морських об’єктів і портів актуальнішими стають морські варіанти Black Wake. А для стаціонарних об’єктів — контейнерні та баштові модифікації.
Коли варто звертатися до фахівців? Якщо потрібна інтеграція з існуючою системою ППО, налаштування AI-алгоритмів виявлення або робота в умовах сильних радіоелектронних перешкод. Самостійно розрахунок може обслуговувати базовий комплекс після короткого курсу навчання, але для нових варіантів 2025–2026 років потрібна додаткова підготовка.
Питання, які найчастіше ставлять
Чи може VAMPIRE збивати крилаті ракети?
Так, зафіксовані випадки ураження окремих крилатих ракет (зокрема з морських платформ), але це не основне призначення системи. Ефективність залежить від швидкості цілі та умов підсвічування.
Скільки ракет потрібно на один дрон?
У більшості задокументованих випадків достатньо однієї ракети з дистанційним підривом. Проти особливо малих або маневрених цілей іноді потрібен повторний пуск.
Чи працює система в умовах РЕБ?
Оптико-електронний канал менш вразливий до класичних засобів радіоелектронної боротьби, ніж радіолокаційні системи. Проте потужні оптичні завади або димові завіси можуть ускладнити роботу.
Яка реальна дальність з наземної платформи?
Публічні дані вказують на ефективну дальність у межах кількох кілометрів для малих дронів. Точні цифри залежать від висоти цілі, погоди та версії ракети.
Чи можна встановити VAMPIRE на цивільний транспорт?
Так, саме в цьому й полягає головна ідея «vehicle-agnostic». Система успішно працювала на пікапах і HMMWV.
Система VAMPIRE продовжує еволюціонувати. З появою нових варіантів і інтеграцією штучного інтелекту вона залишається одним із найбільш гнучких і економічно виправданих інструментів проти дронової загрози, яка в 2026 році лише посилюється.
