Чи помічали ви, що майже ніхто не говорить про погане в минулому? Ностальгія за минулим і відчуття, що сьогодення гірше, — поширене явище. Це не нова тенденція: письмові пам’ятки часів Гомера свідчать, що “наративи занепаду” супроводжують людство тисячоліттями.
Чому нам здається, що раніше було краще
У багатьох суспільствах минуле міфологізується. Сучасний світ часто сприймають як результат поступового занепаду після “золотої доби”, — каже поведінковий науковець Університету Макао Чже Хун. Одне з пояснень — когнітивне викривлення “рожеве ретроспективне сприйняття”. Люди схильні згадувати минулі події позитивнішими, ніж вони були. Водночас щодо теперішнього більше зосереджуються на недоліках. Поєднання цих упереджень створює відчуття, ніби все погіршується.
Ностальгія посилюється в періоди нестабільності та змін. Вона допомагає психологічно впоратися зі складними обставинами. Під час пандемії COVID-19 ностальгія стала колективним механізмом адаптації. Деякі науковці назвали це “ностальгійним сплеском COVID”. Явище змінило музичні вподобання та сприяло популярності старих серіалів, як-от “Друзі”.
Колективна ностальгія має й негативні наслідки. Вона зміцнює групову ідентичність, посилює згуртованість і підвищує сприйняття зовнішніх загроз. Політики часто використовують її як інструмент впливу, апелюючи до “кращих часів”.
Ностальгія не означає, що світ деградує
Ностальгію часто ототожнюють із розчаруванням сучасністю, але це різні явища, — пояснює професор Тім Вілдшут із Саутгемптонського університету. Ностальгія ґрунтується на особистих спогадах і допомагає відчувати зв’язок із близькими. Такі спогади створюють відчуття безперервності життя, допомагають знайти сенс і дивитися в майбутнє з оптимізмом.
Деклінізм — це нереалістичне ідеалізування минулого в поєднанні з переконанням, що суспільство деградує. Воно пов’язане з образою, невдоволенням і песимізмом. Дослідження Вілдшута показали: ностальгія сприяє кращим соціальним зв’язкам і позитивнішому ставленню до нових технологій, зокрема штучного інтелекту. Деклінізм навпаки — породжує опір змінам.
Сьогодні світ переживає стрімкий розвиток технологій, політичну поляризацію та кліматичну невизначеність. Такі почуття — природна реакція на масштабні зміни, і людство переживає їх уже багато століть.
