Армійська авіація Сухопутних військ України сьогодні — це не просто залишки радянського парку. Це жива, гнучка сила, яка щодня виконує завдання від евакуації поранених під обстрілом до перехоплення ударних дронів і точкових рейдів у тил противника. Машини, які багато хто вважав застарілими ще десять років тому, пройшли глибоку модернізацію, отримали нову тактику і стали одним із ключових елементів сучасного бою.
Станом на 2026 рік основу флоту складають українські модифікації Мі-8МСБ і Мі-24ПУ1, доповнені обмеженою кількістю західної техніки та постійною роботою ремонтних заводів. Екіпажі навчилися літати на висоті дерев, працювати в парі з безпілотниками і застосовувати західне озброєння на радянських платформах. Саме ця здатність адаптуватися перетворила вертольоти ЗСУ з допоміжного засобу на інструмент, який змінює хід окремих операцій.
Головна цінність армійської авіації у сучасному бою — мобільність, адаптивність, маневреність і точність застосування. Саме ці якості дозволяють екіпажам залишатися ефективними навіть у зоні щільного вогню ППО.
Від радянських полків до фронтових ескадрилій
У 1992 році Україна отримала у спадщину близько дев’ятисот вертольотів різних типів. Більшість із них — Мі-8, Мі-24, Мі-2 і навіть важкі Мі-26. Через два роки армійську авіацію офіційно передали до складу Сухопутних військ як окремий рід військ. Дата 3 липня 1994 року згодом стала професійним святом — Днем армійської авіації, офіційно встановленим указом Президента у січні 2025 року.
До 2014 року флот суттєво скоротився. Частина машин пішла на консервацію, частина — на продаж або в миротворчі місії. Коли почалася війна на Донбасі, у строю залишалося вже значно менше техніки, але саме тоді вертольоти вперше довели свою незамінність. Евакуації з-під Дебальцевого, висадки десантів, вогнева підтримка — усе це лягло на плечі екіпажів, які літали на машинах із ресурсом, що добігав кінця.
Повномасштабне вторгнення 2022 року стало найжорсткішим іспитом. Прориви до оточеного Маріуполя, оборона Київщини, удари по об’єктах у Бєлгородській області, звільнення острова Зміїний — у всіх цих епізодах брали участь вертолітники. За роки війни в строю армійської авіації з’явилися 15 Героїв України. Це люди, які літали туди, куди, здавалося, вже не можна.
Парк у цифрах і характеристиках: що літає сьогодні
Оцінки кількості активних машин різняться залежно від джерела, але консенсусні дані кінця 2024 — початку 2026 років виглядають так:
| Тип | Основні модифікації | Орієнтовна кількість | Роль |
|---|---|---|---|
| Мі-8 / Мі-8МСБ | Мі-8МТ, Мі-8МСБ-В | близько 55–60 | транспорт, евакуація, ударні завдання |
| Мі-17 | Мі-17В-5 | близько 15–17 | багатоцільовий |
| Мі-24 | Мі-24ПУ1, Мі-24В/П, рідкісний Мі-24ВП | близько 35–40 | ударний, вогнева підтримка |
| Мі-2 | Мі-2МСБ | близько 10–12 | навчальний, легкий транспорт |
Дані базуються на оцінках FlightGlobal та відкритих джерелах армійської авіації. Точні цифри, зрозуміло, залишаються під грифом.
Мі-8МСБ після ремоторизації двигунами ТВ3-117ВМА-СБМ1В виробництва «Мотор Січ» отримав помітно кращі характеристики: нижчу витрату палива, вищу стелю і можливість працювати в умовах високих температур. Мі-24ПУ1, модернізовані на «Авіаконі», отримали нові лопаті, посилене бронювання, сучасні приціли та системи захисту від ПЗРК.
Зміна концепції: вертоліт як універсальний інструмент бою
До 2022 року вертольоти переважно розглядали як засіб вогневої підтримки наземних підрозділів. Війна змусила переглянути цю логіку. Сьогодні армійська авіація виконує значно ширший спектр завдань: оперативне перекидання сил, десантування, евакуацію, логістику на ізольовані ділянки фронту і — що особливо важливо останніми роками — боротьбу з ударними і розвідувальними безпілотниками.
Екіпажі навчилися працювати на гранично малих висотах, використовуючи рельєф місцевості як природний захист. Вони інтегрували взаємодію з БПЛА: дрон знаходить ціль, вертоліт завдає удару або перехоплює. Тактика «мобільних вогневих груп у повітрі» стала відповіддю на масові атаки «Шахедів».
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли пара Мі-8 і Мі-24 протягом однієї ночі збила кілька ударних дронів, працюючи як повітряний варіант мобільних груп ППО. Це вимагає не лише техніки, а й виняткової підготовки пілотів, які повинні бачити ціль і одночасно утримувати машину в безпечній зоні.
Українська модернізація: як «Мотор Січ» і «Авіакон» повертають машини в небо
Без вітчизняної промисловості флот давно б зупинився. «Мотор Січ» створила двигуни, які дозволили подовжити ресурс Мі-8 на тисячі годин. Ремоторизація зменшує споживання палива на 10–20 % і підвищує потужність, що критично важливо в гірській місцевості чи в спеку.
«Авіакон» у Конотопі проводить глибоку модернізацію Мі-24. На машини ставлять українські лопаті, м’які паливні баки, нові системи озброєння і захисту. Деякі борти отримали можливість застосовувати західні ракети і навіть ракети «повітря-повітря» малого радіусу дії.
Окремо варто згадати недавню розробку: систему з 12,7-мм кулеметом LASKA-K1M для Мі-8. Вона важить близько 200 кг разом із боєкомплектом і дозволяє ефективно вражати повітряні цілі на дальності до 1500 метрів. Це пряма відповідь на запит армійської авіації щодо посилення протидії дронам.
Рейди, евакуації та полювання на дрони
Найяскравіші сторінки — це місії до Маріуполя навесні 2022 року. Кілька екіпажів Мі-8 прорвалися через щільну ППО, доставивши підкріплення і забравши поранених. Три машини було втрачено, але місію виконали. Пілоти згадують, як сідали в полі по кілька разів, ховаючись від керованих бомб і ракет.
Сьогодні вертольоти регулярно працюють як повітряна ППО. Вони перехоплюють «Шахеди» на малих висотах, де наземні комплекси менш ефективні. Паралельно виконують класичні завдання: доставку боєприпасів у «сірі зони», евакуацію важкопоранених і навіть рейди вглиб ворожої території.
Екіпажі армійської авіації літають туди, куди вже не дотягується жоден інший вид транспорту. Саме це робить їх незамінними.
Західний вектор: AH-1Z Viper і UH-1Y Venom
Радянські платформи мають обмежений ресурс. Тому переговори з американською компанією Bell Textron щодо AH-1Z Viper і UH-1Y Venom тривають уже кілька років. Ці дві машини мають 85 % спільних деталей — двигуни, роторну систему, авіоніку. Це спрощує логістику і навчання.
Viper — ударний вертоліт із 20-мм гарматою і можливістю застосування Hellfire. Venom — транспортно-десантний. Станом на середину 2026 року угоди ще не фіналізовані, але компанія вже відкрила представництво в Києві і розглядає Україну як потенційний виробничий хаб у регіоні. Це довгострокова перспектива, яка може змінити обличчя армійської авіації.
Поширені помилки в уявленнях про вертольоти ЗСУ
- «Вони застарілі і ні на що не здатні». Насправді модернізовані Мі-8МСБ і Мі-24ПУ1 за багатьма параметрами перевершують оригінальні радянські зразки і успішно виконують завдання в умовах сучасної війни.
- «Вертольоти літають тільки вдень і на великій висоті». Навпаки — основна робота відбувається на гранично малих висотах і часто вночі, з використанням тепловізорів і нічних приладів.
- «Їх можна легко збити будь-якою ПЗРК». Сучасні системи захисту, маневрування і тактика значно знижують ймовірність ураження. Втрати є, але вони не критичні відносно інтенсивності застосування.
- «Західна техніка швидко замінить усі Мі». Навіть за найоптимістичнішим сценарієм процес займе роки. Радянські платформи залишатимуться основою ще довго.
Ці стереотипи часто народжуються з браку актуальної інформації. Реальність набагато складніша і цікавіша.
Часті запитання про армійську авіацію
Скільки вертольотів зараз у строю?
Точна цифра — військова таємниця. Відкриті оцінки говорять про понад сотню активних машин різних типів.
Чи можуть Мі-8 збивати дрони?
Так. Спеціально адаптовані бортові кулемети і тактика «повітряних мобільних груп» дозволяють ефективно перехоплювати ударні БпЛА.
Коли з’являться американські Viper?
Переговори тривають. Конкретних термінів поставок станом на літо 2026 року ще немає.
Чи літають вертольоти в зоні дії російської ППО?
Так, але з максимальним використанням рельєфу, радіоелектронної боротьби і розвідданих від дронів.
Що найважче для екіпажів?
Поєднання високого ризику, постійної втоми і необхідності приймати рішення за секунди.
Чек-лист: що варто розуміти про можливості вертольотів ЗСУ
- Основу парку складають модернізовані українськими підприємствами радянські машини.
- Головна перевага сьогодні — не броня чи швидкість, а гнучкість застосування і взаємодія з іншими родами військ.
- Евакуація поранених і доставка вантажів у «сірі зони» залишаються критичними завданнями.
- Боротьба з дронами — новий і важливий напрямок, який активно розвивається.
- Західна техніка — перспектива майбутнього, але не швидка заміна.
- Людський фактор (підготовка екіпажів) часто важливіший за тактико-технічні характеристики.
Армійська авіація України продовжує еволюціонувати під вогнем. Кожен ремонт, кожна нова система озброєння і кожен виліт — це частина великої історії, яку пишуть пілоти, техніки і інженери просто зараз.
