Ракета Грім-2 — це експортна назва українського оперативно-тактичного ракетного комплексу 1КР1 «Сапсан», розробленого КБ «Південне» і виробленого на потужностях «Південмашу». Одноступенева твердопаливна балістична ракета здатна нести бойову частину масою 480–500 кг на відстань до 500 км для Збройних Сил України (експортний варіант обмежений 280 км). Мобільна пускова установка на шасі 10×10 несе дві ракети і забезпечує швидке розгортання.
Комплекс створювався як заміна застарілим «Точка-У» і вже з 2025 року перейшов у серійне виробництво з підтвердженим бойовим застосуванням. Він поєднує високу швидкість (близько 5–6 Махів), інерційну навігацію з можливістю самонаведення та аеробалістичну траєкторію, що ускладнює перехоплення.
Станом на середину 2026 року «Сапсан» став одним із ключових елементів вітчизняної далекобійної ударної спроможності, дозволяючи завдавати точних ударів по об’єктах у глибокому тилу противника без повної залежності від іноземних постачань.
Від радянської спадщини до власного «грому»: шлях створення
Ідея власного оперативно-тактичного комплексу з’явилася ще в середині 2000-х. Після розпаду СРСР Україна успадкувала потужну ракетну школу в Дніпрі, але реальні роботи над заміною «Точки-У» розпочалися 2006–2007 роках. Тоді Рада національної безпеки і оборони визнала потребу в новому комплексі, а КБ «Південне» отримало технічне завдання.
Фінансування кілька разів зупинялося через економічні кризи. У 2013 році проєкт формально перейшов у експортну версію під назвою «Грім-2» із залученням іноземного замовника — Саудівської Аравії, яка виділила близько 40 млн доларів. Саме тоді з’явилися перші макети пускових установок і почалися стендові випробування двигунів.
Після 2014 року роботи відновили вже під вітчизняні потреби. У 2018 році на стенді успішно випробували маршовий двигун 15Д365, а на виставці «Зброя та безпека» показали самохідну пускову установку. Державний контракт на дослідну партію підписали лише в серпні 2022 року. Повномасштабне вторгнення різко прискорило темпи: у 2023–2024 роках пройшли ключові льотні випробування, а в травні 2025-го комплекс пройшов бойове застосування на дальності близько 300 км. 23 червня 2025 року Офіс Президента офіційно підтвердив запуск серійного виробництва.
У нашій аналітичній практиці ми неодноразово фіксували, як затримки фінансування до 2022 року відкидали проєкт на роки, але війна змусила промисловість працювати в режимі, близькому до воєнного.
Як летить і влучає: принцип роботи балістичної ракети
Ракета Грім-2 — одноступенева твердопаливна система. Після старту з транспортно-пускового контейнера маршовий двигун розганяє її до швидкості понад 5 Махів. Траєкторія може бути класичною балістичною або аеробалістичною — з маневруванням на кінцевій ділянці. Це значно ускладнює роботу систем протиповітряної оборони противника.
Система наведення поєднує інерціальну навігацію з корекцією за супутниковими сигналами. На кінцевій ділянці можливе використання однієї з чотирьох головок самонаведення: оптико-електронної, інфрачервоної, радіолокаційної або комбінованої. Такий набір дозволяє працювати як по стаціонарних, так і по рухомих цілях у межах можливостей головки.
Бойова частина може бути моноблочною (осколково-фугасною або проникаючою) масою до 500 кг або касетною. Площа ураження моноблочного варіанту перевищує 10 тисяч квадратних метрів, касетного — 20–30 тисяч. Завдяки твердому паливу комплекс не потребує заправки на позиції і може швидко змінювати місце старту.
Точні цифри: тактико-технічні характеристики
Офіційні дані з відкритих джерел і публічних заяв дозволяють зібрати консенсусні характеристики комплексу.
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Довжина ракети | близько 7,2 м | з контейнером |
| Маса ракети з контейнером | 3,3–3,7 т | залежить від варіанту |
| Маса бойової частини | 480–500 кг | моноблок або касета |
| Мінімальна дальність | 50 км | — |
| Максимальна дальність (ЗСУ) | до 500 км | експорт — 280 км |
| Швидкість | 5,2–6 Махів | залежно від ділянки |
| Шасі пускової | 10×10, турбодизель 600 к.с. | швидкість до 90 км/год |
| Кількість ракет на ПУ | 2 | — |
Дані узагальнені за матеріалами відкритих джерел КБ «Південне», публікацій Мілітарного та Wikipedia. Деякі параметри (особливо точна дальність у бойових умовах) залишаються закритими.
Грім-2 проти Іскандера та ATACMS: чесне порівняння
Найчастіше комплекс порівнюють із російським «Іскандером-М» і американським ATACMS. Порівняння не завжди однозначне через різницю в поколіннях і режимах застосування.
| Характеристика | Грім-2 / Сапсан | Іскандер-М | ATACMS |
|---|---|---|---|
| Дальність | до 500 км | до 500 км | до 300 км |
| Бойова частина | 480–500 кг | 480 кг | 227 кг (стандарт) |
| Тип палива | тверде | тверде | тверде |
| Маневрування | аеробалістичне | квазібалістичне | обмежене |
| Мобільність | висока (10×10) | висока | залежить від пускової |
Перевага українського комплексу — у можливості самостійного виробництва і відсутності обмежень на застосування, які іноді накладають західні партнери. Водночас серійність і досвід бойового застосування у «Іскандера» поки що вищі. ATACMS має меншу бойову частину і коротшу дальність у стандартному варіанті.
Від випробувань до серійного виробництва та бойового застосування у 2025–2026
Ключовим моментом став травень 2025 року, коли комплекс успішно уразив військовий об’єкт противника на дальності близько 300 км. Після цього Валентин Бадрак (Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння) публічно підтвердив перехід до серійного виробництва. У червні 2025-го Офіс Президента офіційно оголосив про запуск масового випуску.
До кінця 2025 року комплекс уже застосовувався системно. Президент України в грудні 2025-го прямо заявив, що «Сапсан» використовується для ударів по території Росії, а противник часто плутає його з іншими типами ракет. Станом на липень 2026 року тривають подальші випробування нових модифікацій і нарощування обсягів виробництва, хоча точні цифри залишаються закритими.
Ми спостерігали випадок, коли після перших бойових пусків російські джерела почали регулярно «збивати» неіснуючі «Грім-2», що лише підтверджувало їхню реальну присутність на полі бою.
Поширені міфи про ракету Грім-2
Навколо комплексу накопичилося чимало неточностей, які варто розібрати окремо.
- «Це повна копія «Іскандера». Конструктивно комплекси різних шкіл. Українська ракета має власний двигун, систему управління і шасі вітчизняної розробки.
- «Дальність завжди 700 км і більше». Технічно можливі варіанти з більшою дальністю обговорювалися, але консенсусна оцінка для серійного зразка — до 500 км. Заяви про 700 км стосувалися окремих випробувань або інших проєктів.
- «Комплекс так і не пішов у серію». Офіційні заяви 2025–2026 років і системне бойове застосування спростовують це.
- «Його легко збивати». Висока швидкість і маневрування на кінцевій ділянці роблять перехоплення значно складнішим, ніж у дозвукових крилатих ракет.
- «Саудівська Аравія повністю профінансувала проєкт». Іноземні кошти допомогли експортній версії, але основний розвиток після 2022 року йде за рахунок українського бюджету і партнерської допомоги.
Ці міфи часто виникають через обмеженість відкритої інформації і пропагандистський шум з обох боків.
Питання, які найчастіше ставлять про ОТРК Сапсан
Чим відрізняється «Грім-2» від «Сапсана»?
«Грім-2» — експортна назва з обмеженням дальності 280 км відповідно до Режиму контролю за ракетними технологіями. «Сапсан» — вітчизняний варіант для ЗСУ з дальністю до 500 км.
Чи можна застосовувати комплекс по рухомих цілях?
Так, за умови використання відповідної головки самонаведення. Основне призначення — стаціонарні та малорухомі об’єкти (склади, командні пункти, аеродроми).
Скільки часу займає підготовка до пуску?
Комплекс розрахований на мінімальний час розгортання. Точні цифри закриті, але мобільність шасі 10×10 дозволяє швидко змінювати позицію після пострілу.
Чи виробляють його зараз у достатніх кількостях?
Серійне виробництво запущене. Конкретні обсяги не розголошуються, проте офіційні заяви вказують на перехід від дослідних зразків до системного застосування.
Яка точність?
Відкриті дані говорять про кругове ймовірне відхилення в межах кількох десятків метрів при використанні супутникової корекції та самонаведення. Точні цифри залишаються службовою інформацією.
Чек-лист: що варто знати перед оцінкою можливостей комплексу
- Перевірити, чи йдеться про експортний (280 км) чи вітчизняний (до 500 км) варіант.
- Зрозуміти тип бойової частини — моноблок чи касета — і відповідну площу ураження.
- Оцінити мобільність: наявність шасі 10×10 і можливість швидкої зміни позиції.
- Врахувати наявність аеробалістичної траєкторії як фактор, що ускладнює перехоплення.
- Не плутати заяви про окремі випробування з характеристиками серійного зразка.
- Стежити за офіційними джерелами (заяви Президента, Міноборони, аналітичні центри) замість анонімних телеграм-каналів.
Ракета Грім-2 і комплекс «Сапсан» стали відчутним кроком до відновлення повноцінної української ракетної школи. Від стендових випробувань двигуна 2018 року до серійного виробництва і бойового застосування 2025–2026 років пройшов складний шлях, але результат уже працює на полі бою. Подальший розвиток залежатиме від стійкості виробництва під ударами і здатності нарощувати обсяги без втрати якості.
