Дзвін-АС — це високоінтегрована автоматизована система управління та контролю бойовими діями, що охоплює стратегічний рівень Генерального штабу, оперативний рівень командувань видів військ і частково тактичний рівень бригади. Вона призначена для автоматизації генерації документів бойового управління, обробки картографічної інформації, збору даних про власні підрозділи та розвідувальні відомості, а також проведення розрахунків співвідношення сил і засобів. Система покликана скоротити час на рутинні операції та прискорити цикл спостереження-орієнтування-рішення-дія.
Розробка системи велася з кінця 2016 року компанією «Еверест Лімітед» у межах створення єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України. Офіційне прийняття на озброєння відбулося 6 грудня 2022 року наказом міністра оборони. Незважаючи на початкові плани та випробування, незалежні перевірки виявили суттєві відхилення між заявленими можливостями та реальним станом реалізації.
Для читачів, які вперше стикаються з військовими інформаційними системами, Дзвін-АС можна уявити як цифровий «операційний центр» замість паперових карт, таблиць і ручного документообігу. Для фахівців у сфері оборони та ІТ важливі технічні нюанси архітектури, рівень інтеграції з іншими платформами та обмеження, які стали очевидними після прийняття системи на озброєння.
Шлях від контракту до офіційного прийняття на озброєння
Контракт на дослідно-конструкторську роботу з шифром «Дзвін-АС» уклали наприкінці 2016 року. Початкова вартість робіт становила близько 218 мільйонів гривень, а плановий термін завершення — 2019 рік. У процесі реалізації технічне завдання неодноразово коригували, що вплинуло як на бюджет, так і на обсяг функцій.
У 2019 році відбулася демонстрація прототипу та мобільної версії системи. Відомчі та державні випробування провели навесні 2022 року. 6 грудня того ж року систему офіційно прийняли на озброєння. На момент прийняття вона позиціонувалася як базова частина єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ, здатна працювати в напівавтоматичному та автоматичному режимах.
| Рік | Етап | Ключові деталі |
|---|---|---|
| 2016 | Укладання контракту | Початок розробки з компанією «Еверест Лімітед», початкова вартість ~218 млн грн |
| 2019 | Демонстрація прототипу | Показ мобільної та стаціонарної версій, участь у навчаннях |
| 2022 (весна) | Випробування | Відомчі та державні випробування успішно пройдені |
| 2022 (грудень) | Прийняття на озброєння | Наказ міністра оборони, офіційне введення в дію |
| 2025–2026 | Розслідування та перевірки | Завершення слідства НАБУ щодо розкрадання коштів |
Після прийняття на озброєння Генеральний штаб отримав повноваження визначати параметри масштабування системи. Мобільні комплекси використовувалися під час навчань та демонстраційних заходів, однак повноцінне розгортання на всіх рівнях вимагало додаткових рішень.
Основні функції та технічна архітектура системи
Дзвін-АС орієнтована на створення єдиного інформаційного простору для командирів. Основні напрямки роботи включають генерацію документів бойового управління (накази, донесення, плани), створення та оновлення цифрових карт, збір і відображення даних про стан власних військ та їх забезпечення, обробку розвідувальної інформації про противника, а також розрахунок співвідношення сил і засобів з моделюванням сценаріїв застосування.
Архітектура системи побудована на мікросервісному підході з елементами децентралізації. Це означає, що окремі компоненти можуть продовжувати роботу навіть при частковій втраті зв’язку або пошкодженні окремих вузлів. Інформація захищається за рівнями секретності з розподілом на окремі контури доступу.
Для початківців важливо розуміти, що система не замінює командира, а зменшує навантаження на рутинні розрахунки та пошук даних. Замість того щоб вручну переносити відомості з різних звітів на карту, офіцер отримує агреговану картину. Для просунутих користувачів ключовими є питання швидкості оновлення даних, точності алгоритмів розрахунків та можливостей інтеграції з джерелами реального часу — радарами, безпілотниками, системами артилерійської розвідки.
Система декларувала відповідність принципам C4ISR — концепції, що поєднує командування, управління, зв’язок, комп’ютерні системи, розвідку, спостереження та рекогносцировку в єдиний цикл. На практиці ступінь реалізації цих елементів виявився нерівномірним.
Потік даних та підтримка прийняття рішень у реальних умовах
Інформація в системі збирається з різних рівнів — від окремих підрозділів до вищого командування. Теоретично дані з нагрудних камер, бортових систем техніки та розвідувальних засобів мають надходити до єдиного контуру, де алгоритми допомагають розподіляти завдання та розраховувати оптимальні варіанти дій.
Військові експерти, які коментували систему після прийняття, зазначали, що такий підхід дозволяє командирам швидше орієнтуватися в обстановці та видавати накази. Замість багатогодинного узгодження паперових документів процес скорочується до хвилин у напівавтоматичному режимі. Це особливо важливо в умовах високої динаміки сучасного бою, де затримка в прийнятті рішення може мати критичні наслідки.
На практиці ефективність залежить від якості вхідних даних та рівня інтеграції з іншими джерелами. Якщо інформація надходить із запізненням або потребує ручного введення, переваги автоматизації частково нівелюються. Система підтримує як стаціонарні пункти управління, так і мобільні комплекси, що дозволяє використовувати її в польових умовах.
Питання інтеграції з іншими платформами управління
Одним із ключових викликів для будь-якої військової автоматизованої системи залишається сумісність з уже існуючими рішеннями. В Україні паралельно розвивалися інші платформи — «Дельта», «Кропива» та тактичні системи нижчого рівня. Дзвін-АС мав стати верхнім рівнем, що об’єднує дані з цих джерел.
На момент прийняття на озброєння інтеграція була частковою і часто вимагала посередників або ручного перенесення інформації. Це уповільнювало загальний цикл обміну даними. Крім того, система не забезпечувала повної сумісності з протоколами НАТО, зокрема стандартами обміну даними STANAG. Для просунутих користувачів це означає додаткові витрати часу та ресурсів на адаптацію при взаємодії з союзниками.
Децентралізований характер архітектури частково компенсує ризики втрати зв’язку, однак не вирішує питання семантичної сумісності — коли різні системи «розуміють» одні й ті самі дані по-різному. Подальша модернізація потребує чітких стандартів обміну та відкритих інтерфейсів.
Вартість розробки та динаміка змін у технічному завданні
Початкова вартість робіт за контрактом зросла майже втричі — до понад 600 мільйонів гривень. Основними причинами збільшення стали неодноразові зміни технічного завдання та збільшення кількості дослідних зразків. За чотири роки технічне завдання коригували 13 разів, що дозволило підряднику збільшити обсяг фінансування на приблизно 300 мільйонів гривень.
Без достатнього обґрунтування кількість дослідних зразків зросла з чотирьох до одинадцяти, що спричинило додаткові витрати на коригування документації в розмірі близько 115 мільйонів гривень. Такі зміни ускладнюють контроль за якістю та відповідністю кінцевого продукту початковим вимогам.
Для читачів, які цікавляться механізмами державних закупівель у оборонній сфері, важливо розуміти, що часті коригування технічного завдання — це не рідкість, але в цьому випадку вони суттєво вплинули на кінцевий результат. Кожен етап змін вимагав додаткових погоджень і, відповідно, коштів.
Результати перевірок та поточний стан функціонування (2026)
У лютому 2025 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозри у розтраті бюджетних коштів під час розробки системи. Слідство встановило, що з 200 запланованих інформаційно-розрахункових завдань реалізували лише близько 10. Частина програмного забезпечення взагалі не використовувалася.
У лютому 2026 року розслідування завершили. Підозрюваними стали колишні високопосадовці Генерального штабу та керівник компанії-підрядника. Слідство кваліфікувало дії за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Система при цьому була прийнята на озброєння ще у 2022 році, а у 2024 році планувалося додаткове фінансування.
Станом на середину 2026 року Дзвін-АС функціонує на рівні Центру оперативного керування. Повноцінне масштабування залежить від рішень Генерального штабу. Мобільні версії застосовувалися під час навчань, однак експлуатація виявила потребу в подальшій модернізації — покращенні реального часу передачі даних, розширенні інтеграції та навчанні персоналу.
Поширені міфи про можливості Дзвін-АС
- Міф: Система повністю автоматизує прийняття рішень. Насправді Дзвін-АС працює в напівавтоматичному режимі. Алгоритми пропонують варіанти та розраховують співвідношення сил, але остаточне рішення залишається за командиром. Повна автоматизація бойових рішень наразі не реалізується в жодній армії світу через етичні та технічні обмеження.
- Міф: Система готова до повної інтеграції з НАТО «з коробки». Перевірки показали несумісність з низкою протоколів НАТО та відсутність відкритих інтерфейсів за міжнародними стандартами. Це ускладнює обмін даними з союзниками без додаткової адаптації.
- Міф: Усі заплановані функції працюють на повну потужність. З 200 інформаційно-розрахункових завдань реалізовано лише близько 10. Частина софту не задіяна, що свідчить про суттєве скорочення функціоналу порівняно з початковим технічним завданням.
- Міф: Система забезпечує повну картину battlefield у реальному часі. На практиці швидкість оновлення даних залежить від якості каналів зв’язку та джерел інформації. У динамічних умовах затримки можливі, а частина даних потребує ручного введення.
Ці розбіжності між очікуваннями та реальністю типові для складних оборонних ІТ-проєктів, де технічні вимоги часто коригуються під час розробки.
FAQ: відповіді на часті запитання користувачів
Що таке Дзвін-АС простими словами?
Це програмно-апаратна платформа, яка допомагає командирам швидше збирати інформацію про обстановку, генерувати документи та розраховувати варіанти дій. Вона замінює частину паперової роботи цифровими процесами на стратегічному та оперативному рівнях.
Яка реальна вартість розробки системи?
Загальна вартість контракту перевищила 600 мільйонів гривень. Початкова сума зросла майже втричі через зміни технічного завдання та збільшення кількості дослідних зразків.
Чи сумісна Дзвін-АС з системами НАТО?
На момент прийняття на озброєння повної сумісності не було. Виявлені проблеми з протоколами обміну даними потребують додаткової модернізації для ефективної взаємодії з союзниками.
Скільки завдань з запланованих вдалося реалізувати?
Згідно з матеріалами розслідування, з 200 інформаційно-розрахункових завдань реалізовано лише близько 10. Частина програмного забезпечення залишилася незадіяною.
** Чи використовується система у 2026 році?**
Так, Дзвін-АС функціонує на рівні Центру оперативного керування та застосовувалася під час навчань. Повноцінне масштабування та усунення виявлених недоліків триває.
Перспективи подальшого розвитку та масштабування
Подальша доля системи залежить від рішень Генерального штабу щодо масштабування та модернізації. Основні напрямки — покращення інтеграції з іншими українськими платформами, забезпечення сумісності з міжнародними стандартами, розширення можливостей реального часу та навчання персоналу.
Досвід розробки та експлуатації Дзвін-АС показує типові виклики впровадження складних оборонних ІТ-систем: баланс між амбіційними вимогами та реальними можливостями підрядників, важливість чіткого технічного завдання та необхідність незалежного контролю на всіх етапах. Незалежно від результатів судових процесів, система вже вплинула на підходи до автоматизації управління в Збройних Силах України і стала частиною ширшої дискусії про ефективність державних інвестицій в оборонні технології.
Подальші кроки визначатимуть, наскільки Дзвін-АС зможе стати повноцінним інструментом у єдиній архітектурі управління військами.
