В Україні 40% бездомних — внутрішньо переміщені особи. Майже половина з них (46%) втратила житло через бойові дії або окупацію. Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг» спільно з благодійним фондом «Деполь Україна» та Інститутом демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАНУ у квітні 2026 року.
Опитування охопило 1090 бездомних у Києві, Одесі, Харкові та Львові, а також 260 додаткових респондентів і 1200 українців по всій країні методом телефонних інтерв’ю. Експертні глибинні інтерв’ю провели з десятьма працівниками установ, що надають допомогу бездомним.
Основні причини та потреби
Попри поширену думку, 70% українців пов’язують бездомність із залежностями, однак 63% бездомних ніколи не стикалися з алкогольною залежністю, а 92% — з наркотичною. Експерти вважають залежність наслідком, а не причиною втрати житла. 86% опитаних хочуть змінити життя на краще.
Головні причини втрати житла: воєнні дії або окупація — 46%, конфлікт у родині або розрив стосунків — 22%, шахрайство з нерухомістю — 12%. Найбільші потреби — постійне житло, робота та медична допомога.
Серед бездомних переважають чоловіки (69%), найбільша вікова група — 41–59 років (46%). Понад дві третини (69%) не мають житла понад два роки. Серед вразливих груп: ВПО — 40%, люди з інвалідністю — 33%, одинокі люди похилого віку — 28%.
Дослідження оцінює кількість бездомних від 57 до 121 тисячі, а з урахуванням тих, хто не відвідує заклади, — понад 1 мільйон.
Здоров’я, робота та ставлення суспільства
59% бездомних оцінюють свій стан здоров’я як поганий або дуже поганий. 60% сплять у притулках. 78% не мають роботи, 22% працюють тимчасово або постійно — переважно збирають вторинну сировину, прибирають території або працюють охоронцями.
58% готові дотримуватися жорстких умов для отримання соціального житла, зокрема сплачувати оренду, працевлаштовуватися та проходити контроль соцслужб. 89% українців вважають бездомних повноправними членами суспільства, однак лише 14% оцінюють реальне ставлення як позитивне. Відповідальність за розв’язання проблеми покладають на місцеву (39%) та центральну (38%) владу. Фахівці зазначають розмитість меж між «новими» та «традиційними» бездомними: люди, які втратили житло через війну, зовні не відрізняються від решти населення.
