У Києві тривають зйомки фільму «Місто» за однойменним романом Валер’яна Підмогильного. Це буде перша повнометражна адаптація ключового твору модерної української літератури. Для режисера і кінокритика Станіслава Битюцького картина стала дебютом у повному метрі.
Продюсер проєкту Дмитро Суханов («Мої думки тихі», «Медовий місяць») розповів про непростий шлях фільму до екранізації, паралелі між романом і сьогоденням, травму війни та витримку, потрібну в продюсерській справі.
Тернистий шлях до виробництва
Історія почалася як дебют Михайла Маслобойщикова. Він запропонував сучасну адаптацію. Сценарій швидко написали під пітчинг Держкіно й отримали підтримку в 2021 році. Частину коштів на підготовку виділили. Після 24 лютого 2022 року команда зрозуміла: знімати в старому контексті неможливо. Герой роману — ветеран Першої світової, а сьогодні люди травмовані сучасною війною. Проєкт перезбирали концептуально й сценарно.
Фільм вписали в програму девелопменту FilmBridge в Школі Вайди в Польщі. Михайло виїхав туди й не повернувся. З’явилися зобов’язання перед Держкіно. Знайшли нового режисера — Станіслава Битюцького. Він написав сильний трітмент, враховуючи сучасність. Претензії закрили, зміну режисера узгодили. Гроші на виробництво отримали в грудні минулого року.
«Хай фільм мав тернистий шлях, зараз він у гарному стані, з можливістю завершення. Сучасний, актуальний проєкт. На мій погляд, це той фільм, який мої діти дивитимуться», — зазначив Суханов.
Паралелі з сьогоденням і зйомки
Роман написаний сто років тому. Команда бере лише загальну канву, не робить історичну екранізацію. У Підмогильного — травматизація після Першої світової, у нас — розтягнута з 2014-го. Є й міграційні паралелі: люди з сіл у міста тоді, люди з окупованих територій у міста сьогодні.
«Ми не спотворюємо нічого з того, що автор мав на увазі. Ключові речі на своїх місцях залишаються. У нас весь ряд і всі драматичні арки — і дівчат, і головного героя — залишилися», — підкреслив продюсер.
Зйомки на екваторі. Зняли половину, залишилося знімати до 10–11 липня. Фільмують на реальних техновечірках по 3–4 тисячі людей, використовують впізнавані локації субкультури. Є камео відомих людей з техноспільноти. Композитори — Еміль Асадов та Геннадій Бойченко.
«Намагаємося зробити реальний історичний зріз того, як сьогодні існує молодь. Мені здається, тут теж багато цікавих речей, за якими варто спостерігати і зафіксувати зараз», — сказав Суханов.
Прем’єру планують у 2027 році на міжнародному фестивалі. Український прокат — приблизно за пів року після неї.
