Олена Максьом — одна з провідних українських документалісток, хоча в її доробку лише два повнометражні фільми. «Не все буде добре» (Україна-Румунія, 2020) та «Не питай мене, чи я вбивала» (Україна-Румунія-Нідерланди-Німеччина, 2026) принесли їй визнання на престижних фестивалях.
Від Чорнобиля до кінематографа
Стрічка «Не все буде добре», знята у співавторстві з румунським режисером Адріаном Пірву, отримала призи за найкращий повнометражний фільм і найкращу режисуру на Одеському міжнародному кінофестивалі, а також відзнаки ФІПРЕССІ та приз за режисуру на фестивалях у Румунії. Фільм розповідає про наслідки Чорнобильської катастрофи через призму особистих історій, зокрема стосунків Олени та Адріана.
Максьом, дипломована екологиня, не мала спеціальної кінематографічної освіти. Її шлях у кіно розпочався після знайомства з Пірву. Зйомки тривали чотири роки, монтаж — ще рік. Фільм уникає «порнографії страждань», акцентуючи на драматургії людських стосунків на тлі глобальної трагедії.
Другий фільм «Не питай мене, чи я вбивала» переміг у національному конкурсі фестивалю Docudays UA та здобув премію за найкращий монтаж. Це особистий відеощоденник Олени, знятий під час служби в лавах Сил оборони України.
Війна як частина життя
Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Олена спочатку займалася волонтерством, евакуюючи цивільних. Точка неповернення настала після ракетного удару по Краматорську 8 квітня 2022 року. Вона пройшла базову військову підготовку в Харкові та служила стрільцем-санітаркою в Луганській області, а згодом — у розвідці бригади «Карадаг». Демобілізувалася у званні капітана запасу.
«Я не планувала робити цей фільм», — розповідає режисерка. Камера завжди була з нею на фронті. Фільм фіксує щоденне життя захисників, втрати, розмови та підготовку до бойових завдань. Особливу увагу приділено циклічності війни та збереженню пам’яті про полеглих.
Наступний проєкт Олени Максьом — «Inhumanly Human Things» («Нелюдські людські речі»). Фільм базуватиметься на інтерв’ю з російськими полоненими та призначений насамперед для європейської аудиторії.
Олена Максьом продовжує поєднувати творчість із активною підтримкою побратимів, наголошуючи на необхідності розірвати коло воєн, що триває в Україні.
