За чотири роки служби у 128-й бригаді лікар-невролог Василь Созанський пройшов найгарячіші точки фронту — від контрнаступу на Херсонщині до боїв під Соледаром. Сотні врятованих життів не врятували від глибокого вигорання. Готуючись до демобілізації, медик серйозно планував назавжди піти з професії.
Сьогодні Василь очолює філію медичного закладу в Києві. Повернутися до життя та нової ролі в професії йому допомогло навчання в програмі «Медосвіта для героїв» медичної мережі «Добробут» за підтримки Міністерства у справах ветеранів.
Шлях до неврології та служба на фронті
Василь родом із Закарпаття, виріс у Миргороді на Полтавщині. У родині медиків не було. Батько-священник дав повну свободу вибору. З п’ятого класу хлопець мав лише п’ятірки з біології. У 2005 році вступив до Харківського медичного університету. Після інтернатури викладав, працював у приватних клініках, став завідувачем неврологічного відділення в Люботині. Паралельно вчився на гештальт-терапевта.
У лютому 2022 року забрав сім’ю на Закарпаття й уже 3 березня стояв під дверима військкомату. Потрапив у 128-му гірсько-штурмову бригаду. Працював на евакуації, потім у госпіталі Запоріжжя — єдиним неврологом. Пройшов контрнаступ на Херсонщині та бої під Соледаром. За один місяць оборони Соледара бригада втратила тисячу бійців.
«Високі стіни, колючий дріт. Щоб видихнути, ходив до смітників — звідти видно захід сонця», — згадує Василь. На стабпунктах навантаження було шаленим: за першу добу херсонського контрнаступу — 286 поранених, 100 операцій на чотирьох столах.
Повернення та нове начало
Після народження третьої доньки з’явилися підстави для демобілізації. Проте процес затягнувся на пів року через страх перед цивільним життям. «Я вигорів ущент і панічно боявся повертатися. Думав піти з медицини назавжди», — зізнається лікар.
Порятунком став дзвінок побратима про програму «Медосвіта для героїв». Василь обрав напрям «Організація та управління охороною здоров’я». Навчання дало розуміння, як будувати команди та налагоджувати процеси. Зараз уже четвертий місяць керує медичним закладом у Києві. «Я відчуваю, що на своєму місці. Програма витягнула мене з прірви вигорання», — каже Василь.
