АСУ «Дзвін-АС» — це високоінтегрована автоматизована система управління та контролю бойовими діями, орієнтована передусім на стратегічний і оперативний рівні, з частковим охопленням тактичного (бригада). Вона забезпечує напівавтоматичну та автоматичну генерацію документів бойового управління, обробку картографічної інформації, збір даних про власні війська та їх забезпечення, інтеграцію розвідданих про противника, а також розрахунок співвідношення сил і засобів для різних сценаріїв дій. Система прийнята на озброєння ЗСУ 8 грудня 2022 року наказом Міністерства оборони.
На технічному рівні «Дзвін-АС» реалізує мікросервісну архітектуру з підтримкою стандарту обміну даними STANAG 5525 (JC3IEDM), що відкриває шлях до сумісності з системами країн НАТО. Водночас реальне впровадження виявило низку нюансів щодо швидкості обміну між рівнями секретності та глибини інтеграції з тактичними платформами. Станом на середину 2026 року система перебуває в процесі масштабування, а слідство у справі про можливі зловживання під час її розробки завершено Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у лютому 2026 року.
Від розробки в 2016-му до прийняття на озброєння: шлях системи «Дзвін»
Роботи над «Дзвін-АС» стартували близько 2016 року як частина ширшої програми створення єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами. Головним виконавцем стало ТОВ «Еверест Лімітед», залучалися субпідрядники, зокрема ТОВ «Айкюжн ІТ». Початкова кошторисна вартість проєкту становила близько 218 млн грн, однак у процесі реалізації вона зросла до понад 624 млн грн. Це типова динаміка для складних оборонних розробок, де вимоги уточнюються під час випробувань і бойового досвіду.
У 2020 році прототип системи протестували у складі розвідувально-ударного комплексу разом із «Фурією», «Гермесом» та «Кропивою». Результати показали можливість скорочення часу від виявлення цілі до вогневого ураження до кількох секунд. Весною 2022 року «Дзвін-АС» успішно пройшов відомчі та державні випробування. 8 грудня того ж року міністр оборони підписав наказ про прийняття системи на озброєння. Генеральний штаб отримав інструмент для автоматизації процесів на найвищих рівнях командування саме тоді, коли темп бойових дій вимагав максимальної швидкості обробки інформації.
Як працює «Дзвін»: мікросервіси, обмін даними та прискорення рішень
Система побудована за принципом мікросервісної архітектури. Кожен функціональний модуль — генерація документів, картографічний шар, розрахункові блоки — існує як незалежний сервіс. Це дозволяє оновлювати окремі компоненти без зупинки всієї платформи та знижує ризик відмови через пошкодження одного вузла. Розподілені сервери забезпечують роботу в умовах часткової втрати зв’язку, хоча повна децентралізація все ж потребує чітко налагоджених протоколів обміну.
Обмін даними між рівнями командування та різними ступенями секретності часто відбувається через проміжні носії або шлюзи. Підтримка стандарту JC3IEDM дає змогу передавати структуровану інформацію про обстановку, сили та засоби у форматі, сумісному з системами союзників. Для початківців важливо розуміти: замість паперових бойових розпоряджень командир бачить на екрані актуальну карту з нанесеними своїми підрозділами, даними про боєзапас і пропозиціями щодо перерозподілу ресурсів. Для досвідчених користувачів ключовим стає розуміння, що швидкість циклу «спостереження — орієнтування — рішення — дія» (OODA) напряму залежить від якості інтеграції вхідних даних і мінімізації ручних операцій.
Рівні командування: що система дає Генштабу, оперативним штабам і бригадам
На стратегічному рівні «Дзвін-АС» допомагає формувати загальний план операції, розраховувати необхідні сили та засоби, відстежувати виконання завдань у масштабі фронту. Оперативні штаби отримують інструмент для деталізації планів, синхронізації дій кількох з’єднань та оперативного коригування відповідно до зміни обстановки. На рівні бригади система частково використовується для планування та контролю, хоча основне навантаження тут часто лягає на більш тактичні платформи.
Для користувача-початківця головна цінність — зменшення рутинної роботи з документами та можливість швидко побачити «картину бою» без потреби збирати інформацію з десятків джерел. Досвідчений офіцер оцінює додаткові можливості: автоматичні розрахунки співвідношення сил, формування варіантів дій та контроль виконання наказів у реальному часі. Різниця в сприйнятті системи саме на цьому етапі — найпомітніша: новачок сприймає її як «електронний штаб», а фахівець — як інструмент, що вимагає якісного наповнення даними та постійного налаштування інтеграцій.
«Дзвін» у порівнянні з «Дельтою» та іншими системами управління
Українські сили використовують кілька паралельних платформ. «Дельта» (розробка «Аеророзвідки») фокусується на тактичній ситуаційній обізнаності — відображення реального часу на рівні підрозділів, інтеграція з дронами та сенсорами. «Дзвін-АС» орієнтований вище: на стратегічне та оперативне планування, генерацію документів і розрахунки великого масштабу. Обидві системи доповнюють одна одну, але їхня архітектура та пріоритети відрізняються.
| Аспект | АСУ «Дзвін-АС» | «Дельта» | Типові системи C4ISR НАТО |
|---|---|---|---|
| Основний рівень | Стратегічний та оперативний (частково бригада) | Тактичний (підрозділ — бригада) | Від тактичного до стратегічного |
| Фокус | Генерація документів, планування, розрахунки сил | Ситуаційна обізнаність у реальному часі | Комплексна інтеграція сенсорів, AI-аналітика, автоматизоване target management |
| Архітектура | Мікросервісна, розподілена | Модульна, орієнтована на польові термінали | Високорівнева інтеграція, хмарні/edge-компоненти |
| Інтеграція з іншими системами | Протоколи обміну, частково manual для різних рівнів секретності | Пряма інтеграція з дронами та сенсорами | Стандартизована (MIP, JC3IEDM та інші) |
Порівняння показує, що жодна система не є універсальною. «Дзвін» сильний там, де потрібна формалізація планів і контроль на високому рівні, тоді як «Дельта» незамінна для безпосередніх дій на передовій.
Реальні випробування та ефект на полі бою: від секунд до рішень
Під час експериментальної експлуатації влітку 2022 року система продемонструвала прискорення процесів планування та доведення рішень. У складі розвідувально-ударного комплексу час від виявлення цілі до відкриття вогню скорочувався до кількох секунд завдяки автоматизованому обміну даними між компонентами. Це не просто цифра — це зменшення вікна вразливості противника і зниження навантаження на штабний персонал.
У практиці ЗСУ фіксували випадки, коли автоматизована генерація документів дозволяла штабу опрацювати кілька варіантів плану за той самий час, що раніше йшов на один паперовий варіант. Водночас виявилося, що максимальний ефект досягається лише за умови якісного наповнення системи актуальними даними з нижніх рівнів. Якщо інформація надходить із запізненням або в неповному обсязі, навіть найсучасніша платформа не компенсує прогалини в зборі розвідки.
Міфи, критика та технічні нюанси: що варте уваги
Навколо «Дзвона» сформувалося кілька стійких уявлень, які не завжди відповідають реальності.
- Міф про повну автоматизацію. Насправді система вимагає значної участі операторів для введення та верифікації даних, особливо на етапі переходу між рівнями секретності. Автоматика стосується переважно шаблонних документів і розрахунків, а не всього циклу управління.
- Уявлення про ізольованість від інших платформ. Протоколи обміну з «Кропивою», «Гермесом» та іншими системами були реалізовані ще на етапі випробувань. Повна автоматична інтеграція з «Дельтою» на всіх рівнях секретності потребує додаткових технічних рішень, але базова сумісність існує.
- Перебільшення щодо «документоорієнтованості». Так, значна частина функціоналу пов’язана з бойовими документами. Однак це саме те, що дозволяє вищому командуванню формувати чіткі, перевірені плани та контролювати їх виконання — функція, яку чисто тактичні системи situational awareness не закривають.
Критика щодо вартості та термінів розробки має підґрунтя: проєкт справді подорожчав і тривав довше запланованого. Водночас успішне проходження державних випробувань та прийняття на озброєння свідчать, що система відповідає вимогам, які ставило Міністерство оборони на момент ухвалення рішення.
Обмеження системи та сценарії, коли людський фактор залишається вирішальним
«Дзвін-АС» не замінює командира. Він прискорює рутинні операції та зменшує ймовірність механічних помилок у розрахунках, але остаточне рішення про застосування сил і засобів завжди залишається за людиною. У ситуаціях, коли обстановка змінюється швидше, ніж оновлюються дані в системі, або коли потрібні нестандартні дії, що виходять за рамки закладених алгоритмів, досвід офіцера стає критичним.
Ще одне обмеження — залежність від якості каналів зв’язку та дисципліни введення даних. Якщо нижні ланки не передають інформацію вчасно або в повному обсязі, стратегічний рівень бачить «картину» з затримкою. Тому впровадження системи завжди супроводжується навчанням персоналу та налаштуванням процесів збору інформації.
Для фахівців, які впроваджують або експлуатують подібні платформи, ключові сигнали тривоги — це зростання часу на узгодження документів, поява «ручних» обходів автоматизованих маршрутів та скарги підрозділів на неактуальність даних. У таких випадках доцільно проводити аудит інтеграцій і процесів наповнення, а не шукати проблему виключно в програмному коді.
Стан на середину 2026 року: впровадження, розслідування та перспективи
Система «Дзвін-АС» офіційно перебуває на озброєнні ЗСУ вже понад три роки. Генеральний штаб продовжує визначати параметри її масштабування та інтеграції в загальну архітектуру управління військами. Паралельно триває правова робота: у лютому 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили слідство у справі про можливе розкрадання коштів під час розробки системи на суму близько 246 млн грн. Матеріали справи відкрито сторонам, подальший рух залежатиме від судових рішень.
Для користувачів і аналітиків важливо розрізняти технічний стан системи та юридичні процеси навколо її створення. Прийняття на озброєння відбулося після успішних випробувань, а поточні роботи з масштабування свідчать про зацікавленість військового керівництва в інструменті такого класу. Подальший розвиток, імовірно, буде пов’язаний із поглибленням інтеграції з тактичними платформами, розширенням можливостей автоматичного аналізу та адаптацією до нових стандартів обміну даними.
Українська армія продовжує формувати власну екосистему систем управління. «Дзвін-АС» займає в ній своє місце — як інструмент для вищого рівня планування та контролю, що доповнює тактичні рішення і працює в одному інформаційному полі з іншими розробками вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
