Ганна Маляр — постать, яка за короткий час стала одним із найпомітніших голосів української оборони в умовах повномасштабної війни. Кандидатка юридичних наук, адвокатка й колишня заступниця міністра оборони з 2021 по 2023 рік, вона відповідала за стратегічні комунікації та інформаційну політику Міністерства оборони. Її щоденні брифінги, юридичний аналіз російської агресії та робота над кваліфікацією воєнних злочинів зробили її ім’я знайомим мільйонам українців.
Сьогодні, уже після звільнення з посади, Маляр продовжує працювати в сфері відповідальності за злочини російської агресії, читає лекції за кордоном і відновила адвокатську практику. Її історія — це приклад того, як академічна експертиза з кримінального права може стати інструментом національної безпеки в умовах гібридної війни.
Юридичний фундамент: від київських аудиторій до концепції оцінки агресії
Ганна Василівна Маляр народилася 28 липня 1978 року в Києві. У 2000 році закінчила Міжнародний інститут лінгвістики й права (нині Київський міжнародний університет). Уже тоді її інтерес зосереджувався не на цивільних спорах, а на злочинах проти основ національної безпеки та міжнародного правопорядку.
У 2007 році вона отримала свідоцтво адвоката, а 2010-го захистила кандидатську дисертацію на тему політичної злочинності в зарубіжній кримінології. Паралельно викладала в Київському міжнародному університеті, пройшовши шлях від викладачки до заступниці директора юридичного інституту. З 2010 року працювала в Державному науково-дослідному інституті митної справи, маючи ранг радника митної служби 3-го рангу.
Особливе місце в її науковій біографії займає період 2013–2020 років. У Національній школі суддів України вона викладала кримінально-правову кваліфікацію агресивної війни та злочинів, учинених у зоні бойових дій. Саме тоді Маляр систематизувала судові вироки 2014–2019 років і розробила концепцію правової оцінки подій у Криму та на сході України. Ця концепція досі використовується слідчими й суддями. Авторка понад сорока наукових праць, вона також співавторка кількох законопроєктів, зокрема щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи малолітніх.
У 2018–2021 роках Маляр тренувала підрозділи Служби безпеки України зі стратегічних комунікацій. У 2020-му стала позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Того ж року балотувалася до Київради від «Слуги народу», але не була обрана. Цей досвід лише зміцнив її розуміння, як юридичні інструменти працюють на практиці державної політики.
Призначення в Міноборони: серпень 2021-го і перші місяці повномасштабного вторгнення
4 серпня 2021 року Кабінет Міністрів призначив Ганну Маляр заступницею міністра оборони. Вона курувала напрям стратегічних комунікацій та інформаційної політики. Призначення відбулося за сім місяців до 24 лютого 2022-го. Коли російські війська перейшли кордон, Маляр уже була частиною команди, яка мала говорити з країною мовою фактів, а не паніки.
У перші місяці війни її брифінги стали регулярним джерелом інформації. Вона пояснювала, чому Росія має перевагу в артилерії в десять разів, як працює логістика постачання, що відбувається на окремих напрямках. У липні 2022-го Маляр заявляла, що примусова мобілізація жінок на той момент не потрібна — близько тисячі жінок уже добровільно стали на захист. Такі заяви вимагали точності: будь-яке перебільшення чи заниження могло підірвати довіру.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли офіційна інформація про темпи контрнаступу розходилася з очікуваннями суспільства. Саме тоді Маляр неодноразово наголошувала: інформаційна робота під час війни — це не просто інформування, а частина бойових дій. «Під час війни завдання інформувати стає другорядним, а найпершим — воювати інформацією», — говорила вона пізніше в інтерв’ю.
У жовтні 2022 року видання «НВ» включило її до списку 25 найвпливовіших українських військових. Це визнання прийшло не за кількість зірок на погонах, а за здатність тримати інформаційний фронт у найскладніші місяці.
Стратегічні комунікації як зброя: механізм роботи в умовах гібридної війни
Маляр підходила до комунікацій як юристка. Вона розуміла, що кожне слово офіційного представника Міністерства оборони може стати доказом у майбутніх судових процесах. Тому її брифінги будувалися на перевірених даних Генерального штабу, а не на емоційних оцінках.
Ключовим завданням було протидіяти російській пропаганді. Коли ворог поширював фейки про «здачу» міст чи «відсутність опору», Маляр давала конкретні цифри: кількість відбитих атак, звільнені території, втрати противника. Вона також координувала роботу з міжнародними медіа, пояснюючи західним журналістам юридичну природу російської агресії як злочину проти миру.
Після звільнення з посади в інтерв’ю вона детально описувала, як працювала система: щоденні зведення, узгодження з Генеральним штабом, робота з телемарафоном «Єдині новини». У вересні 2023-го, незадовго до відставки, її критикували за окремі заяви щодо темпів контрнаступу. Сама Маляр пізніше пояснювала, що інформація проходила кілька рівнів перевірки, але війна — динамічний процес, і ситуація на полі бою може змінюватися за години.
18 вересня 2023 року Кабінет Міністрів звільнив її разом з іншими заступниками міністра після призначення Рустема Умєрова. Новий міністр заявив про «перезавантаження» відомства. Офіційної причини персонально щодо Маляр не озвучували.
Особисте життя: сім’я, яка пережила війну разом
Ганна Маляр заміжня за бізнесменом Вадимом Маляром. Вони познайомилися, коли їй було 27 років, і одружилися 14 жовтня 2006-го. У 2023 році подружжя відзначило 17 років спільного життя. Виховують сина Артема.
Війна змінила і роботу, і характер. У одному з інтерв’ю Маляр відкрито говорила: «Зараз я не та Аня, з якою одружився мій чоловік. Це дві різні людини». Вона визнавала, що робота в Міноборони наклала відбиток, і близьким довелося звикати до нової версії жінки, яка щодня говорить про втрати й наступ.
Після звільнення з посади вона відновила дію адвокатського свідоцтва. У жовтні 2024-го Маляр публічно заявила, що попереду важлива робота щодо агресії та похідних від неї злочинів. «За кожну жертву РФ має відповісти», — написала вона.
Станом на 2025–2026 роки вона бере участь у міжнародних лекціях. Зокрема, виступала з аналізом російсько-української війни як маркера кризи системи колективної безпеки. Працювала на оборонному підприємстві, займалася юридичним супроводом. Її колонки та коментарі з’являються в українських медіа, де вона продовжує говорити про відповідальність за воєнні злочини.
Поширені запитання про Ганну Маляр
Чому саме Маляр стала «голосом» Міноборони в 2022–2023 роках?
Чи була вона причетна до закупівель озброєння?
Що сталося після звільнення?
Чи має вона військове звання?
Яка її позиція щодо жінок у війську?
Чек-лист: як оцінити внесок Ганни Маляр у інформаційну оборону
- Перевірте хронологію: призначення — серпень 2021, повномасштабне вторгнення — лютий 2022, звільнення — вересень 2023.
- Зверніть увагу на джерела її заяв: завжди посилалася на дані Генштабу.
- Оцініть юридичний бекграунд: концепція оцінки подій у Криму та на Донбасі досі використовується в судовій практиці.
- Порівняйте тон брифінґів: фактичний, стриманий, без популізму.
- Подивіться на післявоєнну діяльність: відновлення адвокатської практики й робота над злочинами агресії.
Ганна Маляр залишається прикладом того, як глибока юридична підготовка може стати зброєю в інформаційній війні. Її досвід показує: навіть без військового звання можна впливати на хід подій, якщо чітко розуміти, що кожне слово має ціну — і юридичну, і людську.
