Х-47М2 «Кинджал» — це російський аеробалістичний ракетний комплекс повітряного базування, створений на базі оперативно-тактичної ракети «Іскандер». Його індекс комплексу — 9-А-7660, ракети — 9-С-7760, за класифікацією НАТО — AS-24 Killjoy. Комплекс прийнятий на озброєння у грудні 2017 року і вперше публічно представлений у березні 2018-го.
Ракета здатна нести звичайну проникаючу бойову частину масою близько 480–500 кг або ядерний заряд потужністю 5–50 кілотонн. Основні носії — модернізовані винищувачі МіГ-31К (одна ракета) та бомбардувальники Ту-22М3 (до чотирьох). Заявлені характеристики — швидкість до 10 Махів і дальність до 2000 км разом із радіусом дії носія — стали основою для російських заяв про «гіперзвукову непереможність».
Станом на середину 2026 року проти України застосовано щонайменше 230 таких ракет. Українська ППО, насамперед комплекси Patriot, збила близько половини з них, хоча ефективність перехоплення коливалася залежно від модернізацій і тактики застосування.
Від наземного «Іскандера» до повітряного старту
Розробка ракети 9-С-7760 розпочалася не пізніше 2012 року в рамках дослідно-конструкторської роботи «292». Основою стала балістична ракета 9М723-1Ф комплексу «Іскандер-М». Головна відмінність — адаптація до пуску з літака: додано хвостовий обтічник, що захищає сопло двигуна на зовнішній підвісці, і змінено систему управління для старту на великій висоті й швидкості.
Перший політ переобладнаного МіГ-31БМ відбувся у 2016 році. 1 грудня 2017-го комплекс заступив на дослідно-бойове чергування на аеродромах Південного військового округу. Публічна презентація відбулася 1 березня 2018 року, коли російський президент назвав його одним із шести нових видів стратегічної зброї.
До 2022 року переобладнали близько десяти МіГ-31К. Пізніше з’явилися варіанти МіГ-31И з цифровою системою керування. Теоретично можливе розміщення на Ту-22М3М, Ту-160 і навіть Су-57, але основним робочим носієм залишається МіГ-31К.
У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми стикалися з випадком, коли серійні номери на уламках, знайдених у 2023–2024 роках, вказували на дуже короткий проміжок між виготовленням і застосуванням. Це підтверджувало, що Росія використовує ракети майже одразу після виробництва, не накопичуючи значних запасів.
Як працює аеробалістична траєкторія
Х-47М2 «Кинджал» — не класична крилата гіперзвукова ракета зі скремджетним двигуном і тривалим атмосферним маневруванням. Це аеробалістична ракета: після скидання з носія на висоті близько 15–25 км і швидкості близько 3000 км/год вона вмикає твердопаливний двигун, розганяється до швидкості понад 5 Махів і виходить на квазібалістичну траєкторію з апогеєм до 40–50 км.
Після вигоряння палива ракета продовжує політ за інерцією, гальмуючись атмосферою. На кінцевій ділянці можливі обмежені маневри за допомогою газодинамічних кермів. Система наведення — інерціальна з корекцією за супутниковою навігацією, на термінальній фазі — активна радіолокаційна головка самонаведення (ймовірно, модифікація 9Б918 від «Іскандера»).
Конструкція, відновлена з уламків, включає три основні частини: хвостовий обтічник, що відстрілюється після старту; відсік із твердопаливним двигуном і рульовими механізмами; носову частину з бойовим зарядом снарядоподібної форми і апаратним блоком. Бойова частина містить близько 150 кг октогену, що еквівалентно приблизно 240 кг тротилу. Корпус бойової частини має значну товщину, що дозволяє їй проникати в укріплені об’єкти.
Саме така схема пояснює, чому ракета досягає високих швидкостей, але не є «істинно гіперзвуковою» у сучасному розумінні цього терміна. Більшість балістичних ракет на певних ділянках траєкторії також перевищують 5 Махів. Різниця — у можливості маневрувати на гіперзвуку протягом тривалого часу, чого «Кинджал» не демонструє.
Важливо: незалежні оцінки (зокрема CSIS і британські аналітичні центри) класифікують Х-47М2 як аеробалістичну ракету повітряного старту, а не гіперзвуковий планер чи крилату ракету зі скремджетом.
Порівняння з іншими ракетами
Щоб зрозуміти місце Х-47М2 «Кинджал» серед сучасних засобів ураження, варто порівняти ключові параметри.
| Параметр | Х-47М2 «Кинджал» | 9М723 «Іскандер-М» | Справжні гіперзвукові (Avangard / DF-17) |
|---|---|---|---|
| Тип | Аеробалістична повітряного старту | Балістична наземного старту | Планер / гіперзвукова крилата |
| Стартова маса | ~4300 кг | ~3800–4600 кг | Значно більша (тисячі кг) |
| Заявлена швидкість | до 10 Махів | 6–7 Махів | 20+ Махів (планер) |
| Дальність | до 2000 км (з носієм) | до 500 км | тисячі км |
| Маневрування на гіперзвуку | Обмежене | Обмежене | Тривале |
Дані узагальнені за відкритими оцінками CSIS, українськими військовими джерелами та аналізом уламків. Як видно, «Кинджал» значно ближчий до «Іскандера», ніж до справжніх гіперзвукових систем із плануючим бойовим блоком.
Бойове застосування: від перших ударів до 2026 року
Перше застосування в Україні зафіксовано 18–19 березня 2022 року. Російське Міноборони заявило про ураження підземного складу боєприпасів біля Делятина та паливного складу. Незалежні підтвердження цих ударів були обмеженими.
Протягом 2022–2023 років ракети застосовувалися епізодично. Масований пуск із шести ракет відбувся 9 березня 2023-го. 4 травня 2023 року українська ППО вперше збила Х-47М2 комплексом Patriot над Київщиною. Через дванадцять днів — ще шість ракет над Києвом.
За даними Повітряних сил ЗСУ, станом на середину 2026 року Росія застосувала щонайменше 230 ракет Х-47М2 «Кинджал». Найбільша кількість пусків припала на 2025 рік — близько 100. Приблизно половину з загальної кількості вдалося збити. Ефективність перехоплення коливалася: у серпні 2025 року вона сягала 37 %, у вересні падала до 6 % після російських модернізацій траєкторії (різке пікірування на кінцевій ділянці).
Виробничі потужності оцінюються по-різному. За одними даними, Росія здатна випускати 1–2 ракети на місяць, за іншими (ГУР МО України) — до 10–15. У 2024–2025 роках замовлення становили 44 і 144 одиниці відповідно.
Питання, які найчастіше ставлять
Чи є «Кинджал» справжньою гіперзвуковою зброєю?
За російськими заявами — так. За технічними критеріями більшості західних і українських експертів — ні. Це аеробалістична ракета, яка на частини траєкторії досягає гіперзвукових швидкостей, але не має тривалого керованого польоту в атмосфері на швидкості понад 5 Махів.
Яка реальна дальність?
Після пуску з МіГ-31К незалежні оцінки дають 460–500 км. Разом із радіусом дії літака-носія російські джерела називають 2000 км. З Ту-22М3 — понад 3000 км.
Чи можна її гарантовано збивати?
Партія Patriot і сумісні системи довели можливість перехоплення. Однак після модернізацій 2025 року (зміна програмного забезпечення траєкторії) ефективність знижувалася. Успіх залежить від кількості пускових установок, якості розвідки і насиченості повітряної атаки іншими засобами.
Скільки ракет залишилося у Росії?
Оцінки ГУР МО на початку 2025–2026 років коливалися в межах 80–150 одиниць. Точна цифра залишається закритою.
Чи використовують ядерні бойові частини?
Технічна можливість є. У війні проти України застосовувалися лише звичайні проникаючі заряди.
Поширені міфи та помилки в оцінках
- «Непереможна і незбивана» — перше збиття у травні 2023 року і десятки наступних спростували цей тезис. Міф тримався на відсутності досвіду перехоплення у 2022 році.
- «Швидкість 12–15 тисяч км/год на всій траєкторії» — максимальна швидкість досягається на короткій ділянці після розгону. На кінцевій фазі ракета суттєво гальмується.
- «Точність у межах метра» — російські заяви про КВО 1 м не підтверджені бойовим застосуванням. Реальна точність ближча до показників «Іскандера».
- «Може вражати авіаносці в морі» — заявлена можливість існує, але потребує активної радіолокаційної головки самонаведення і даних цілевказання, що в умовах сучасної війни над Чорним морем реалізується складно.
Ці міфи активно підтримувалися російською пропагандою в 2018–2022 роках і частково зберігаються досі.
Міні-кейс: перше збиття і що воно змінило
4 травня 2023 року над Київською областю комплекс Patriot уперше перехопив Х-47М2 «Кинджал». Уламки підтвердили наявність проникаючої бойової частини, ідентичної за конструкцією до деяких авіабомб. Пентагон і українські офіційні джерела підтвердили подію.
Цей епізод став переломним. Він довів, що аеробалістичні ракети повітряного старту не є принципово невразливими для сучасних ЗРК. У наступні місяці українська ППО відпрацювала тактику розподілу цілей, використання даних від західних розвідувальних систем і масованого застосування перехоплювачів. Водночас Росія почала змінювати програмне забезпечення траєкторії, щоб ускладнити роботу систем наведення Patriot.
За моїм досвідом відстеження відкритих звітів Повітряних сил, саме після травня–червня 2023 року кількість успішних перехоплень почала стабільно зростати, поки у 2025 році російські модифікації знову не змінили баланс.
Чек-лист: що варто знати про загрозу від Х-47М2 «Кинджал»
- Це не гіперзвуковий планер, а аеробалістична ракета на базі «Іскандера».
- Основна небезпека — коротка тривалість польоту і висока швидкість на початковій і середній ділянках.
- Носій (МіГ-31К) сам є цінною і вразливою ціллю. Його зліт часто фіксується заздалегідь.
- Ефективність перехоплення залежить від наявності Patriot і сумісних систем, а також від насиченості атаки іншими засобами.
- Виробничі потужності обмежені. Масоване застосування на тривалій основі ускладнене.
- Модернізації 2025 року зробили траєкторію більш «рвучкою» на кінцевій ділянці, але не змінили фундаментальних фізичних обмежень.
- Ядерна версія існує технічно, але в поточній війні не застосовувалася.
Цей перелік допомагає відрізнити реальну бойову цінність комплексу від пропагандистських заяв.
