У TikTok та Instagram дедалі більше людей називають себе «лабораторними щурами» і хваляться рельєфним тілом, скинутими кілограмами, гладкою шкірою та густим волоссям. Вони вводять собі експериментальні пептиди — GHK-Cu, BPC-157, MT-II та інші, які обіцяють швидке нарощування м’язів, пришвидшення метаболізму та сяйво обличчя.
На флаконах чітко написано «Для досліджень», проте препарати легко придбати, зокрема в Україні. Науковці попереджають: даних про безпеку цих сполук майже немає.
Що кажуть блогери та наука
Блогерка Роміна Іранманеш зі США знімає гайди з дозування GHK-Cu і R3ta, а Флоренс (@flarfcakee) хизується результатами від MT-II та запевняє, що пептиди використовує вся її родина. Обидві додають дисклеймер: відео має лише розважальний характер.
Ендокринолог, кандидат медичних наук Микола Островський пояснює: BPC-157 показав ефект на тваринах, але на людях його заборонено. TB-500 класифікує WADA як допінг. GHK-Cu безпечний у кремах, а ін’єкції — невивчені. MOTS-c дає надію на покращення метаболізму, проте лише в експериментах на мишах. IGF1-LR3 може прискорювати ріст пухлин, а MT-II — провокувати меланому та неконтрольовану ерекцію.
Офіційно схвалені препарати
Не всі пептиди небезпечні. Інсулін, семаглутид (Ozempic, Wegovy) та тирзепатид (Mounjaro) пройшли масштабні випробування і призначаються лікарями. Вони регулюють цукор, знижують апетит і вже допомагають мільйонам пацієнтів. Ретатрутид (R3ta) ще на етапі досліджень.
Експерт наголошує: без доказів ефективності та безпеки самолікування — це не експеримент, а хаос. Пептиди з сірого ринку часто містять токсини, а відповідальності за наслідки ніхто не несе.
