Пума танк — це неофіційна, але поширена назва німецької бойової машини піхоти Schützenpanzer Puma, яка з 2015 року стоїть на озброєнні Бундесверу. Машина важить до 43 тонн у максимальній конфігурації захисту, перевозить екіпаж із трьох осіб і шістьох десантників, озброєна 30-мм автоматичною гарматою з програмованими боєприпасами та може запускати протитанкові ракети MELLS.
На відміну від класичних танків, Puma створена як платформа для механізованої піхоти, що поєднує високий рівень бронезахисту, близький до основних бойових танків попередніх поколінь, із модульністю та цифровою мережею. Станом на 2026 рік Німеччина розширює парк цими машинами, замовивши додаткові 200 одиниць, що підкреслює її роль у сучасних сухопутних операціях.
Розробка почалася як відповідь на застарівання Marder, і результат вийшов одним із найбільш захищених і технологічно насичених БМП у світі.
Від концепції до серійного виробництва
Історія Puma бере початок наприкінці 1990-х, коли Бундесвер шукав заміну Marder 1, який служив із 1971 року. Спочатку розглядався проект Neue Gepanzerte Plattform, що мав стати універсальною платформою для кількох типів техніки. Після скорочення бюджетів у 2002 році фокус змістився на нову бойову машину піхоти. Консорціум PSM — спільне підприємство Krauss-Maffei Wegmann і Rheinmetall — отримав завдання створити машину з принципово новим рівнем захисту та можливостями авіатранспортування.
Перший прототип представили у 2005 році. П’ять передсерійних машин пройшли випробування в холодних умовах Норвегії та спекотних ОАЕ. Серійне виробництво стартувало 2009 року, а на озброєння перші машини надійшли 2015-го. Початкове замовлення на 405 одиниць скоротили до 350. У грудні 2025 року підписали контракт на додаткові 200 машин вартістю 4,2 млрд євро з початком поставок у середині 2028 року.
Цей шлях не був гладким. Складність електроніки та систем стабілізації спричиняла затримки. Проте саме прагнення до максимального виживання екіпажу визначило фінальну архітектуру: безпілотна башта, модульна броня та винесення основних систем із бойового відділення.
Модульний захист, що змінює правила гри
Головна особливість Puma — багаторівнева модульна система бронювання AMAP. Базовий рівень A важить близько 31,5 тонн і дозволяє транспортувати машину літаком A400M. Він забезпечує захист від 14,5-мм бронебійних куль по всьому корпусу та 30-мм снарядів у лобовій проєкції. Рівень C доводить масу до 43 тонн і додає динамічний захист CLARA, решітчасту броню та підсилення днища. У цій конфігурації машина витримує протитанкові гранати типу RPG, міни еквівалентом 10 кг тротилу та кумулятивні боєприпаси.
Система MUSS працює як soft-kill активний захист: оптичні датчики виявляють ракети, що наближаються, і створюють оптичні перешкоди для їхніх головок самонаведення. Днище має V-подібну форму для відхилення вибухової хвилі. Підвіска гідропневматична, а паливні баки інтегровані в елементи ходової, що зменшує ризик пожежі при ураженні.
За моїм досвідом вивчення технічних звітів і порівняльних випробувань, саме ця модульність дозволяє адаптувати машину до конкретного театру: для повітряної перекидки знімають додаткові модулі, а в зоні високої загрози швидко встановлюють їх знову. Це не просто броня — це система виживання, розрахована на сучасні загрози, включаючи БПЛА та саморобні вибухові пристрої.

Вогнева міць і система управління
Основне озброєння — 30-мм автоматична гармата MK 30-2/ABM від Rheinmetall. Вона стабілізована в двох площинах, має подвійне живлення і здатна стріляти як підкаліберними бронебійними снарядами, так і програмованими осколково-фугасними з повітряним підривом. Ефективна дальність — до 3000 метрів. Боєкомплект становить 400 пострілів, з яких 200 готові до негайного використання.
Коаксіально встановлено 5,56-мм кулемет MG4. У варіантах S1 і VJTF додано пускову установку MELLS (німецька версія Spike-LR) на дві ракети з дальністю до 4–5,5 км. Система «мисливець-вбивця» дозволяє командиру виявляти цілі незалежно від навідника. Перископ PERI 17 і приціл WAO забезпечують денний, нічний і тепловізійний канали з лазерним далекоміром.
Цифрова система управління боєм інтегрує машину в мережу підрозділу. Десантники мають доступ до зображень з камер 360 градусів і можуть передавати дані на зовнішні термінали. Це перетворює Puma на вузол інформаційного поля, а не просто засіб доставки піхоти.
Мобільність і силова установка
Серцем машини є 10-циліндровий дизель MTU MT 892 Ka-501 потужністю 800 кВт (1088 к.с.). У парі з автоматичною коробкою Renk HSWL 256 він забезпечує питому потужність близько 25 к.с./т навіть у максимальній конфігурації. Максимальна швидкість — 70 км/год вперед і 30 км/год назад. Запас ходу — близько 600 км.
Гідропневматична підвіска з незалежними вузлами дозволяє долати вертикальні перешкоди висотою до 0,8–0,85 м, траншеї шириною 2,2–2,5 м і підйоми до 60 %. Глибина броду — 1,2–1,5 м. У 2026 році розпочато програму оновлення силових блоків: нові powerpack із покращеною фільтрацією пилу та модифікованими коробками постачатимуть із 2027–2028 років, щоб підвищити надійність у тривалих операціях.
Машина здатна рухатися з тією ж швидкістю, що й Leopard 2, що критично для спільних дій механізованих підрозділів.
Порівняння з іншими бойовими машинами піхоти
Щоб зрозуміти місце Puma, варто зіставити ключові параметри з поширеними аналогами.
| Параметр | Puma (рівень C) | M2 Bradley | CV90 MkIV | BMP-3 |
|---|---|---|---|---|
| Бойова маса, т | 43 | ≈33 | ≈35 | ≈19 |
| Екіпаж + десант | 3+6 | 3+6 | 3+7–8 | 3+7 |
| Основне озброєння | 30 мм + MELLS | 25 мм + TOW | 35/40 мм | 100 мм + 30 мм |
| Рівень захисту | Високий (модульний + APS) | Середній | Високий | Низький–середній |
| Макс. швидкість, км/год | 70 | 66 | 70 | 70 |
Дані узагальнені на основі відкритих технічних специфікацій виробників і військових довідників. Puma виділяється саме поєднанням маси захисту, близької до танків 1970–80-х років, із сучасними цифровими системами. Bradley і CV90 легші й дешевші в експлуатації, BMP-3 має потужніше озброєння, але значно слабший захист.
Поширені міфи та реальні обмеження
Один із найстійкіших міфів — нібито Puma є «танком». Насправді це класична бойова машина піхоти, і її 30-мм гармата не призначена для дуелі з сучасними ОБТ. Інший міф — абсолютна надійність. На практиці висока складність електроніки призвела до того, що у певні періоди лише частина парку була повністю боєготовою. У 2022–2023 роках фіксували серйозні проблеми з системами, що вимагало додаткового фінансування модернізації.
Ще одна помилка — вважати, що висока ціна (понад 15–20 млн євро за одиницю в різних контрактах) автоматично гарантує перевагу в усіх сценаріях. У умовах інтенсивного застосування важких БПЛА і високоточних боєприпасів навіть найкращий пасивний захист потребує доповнення активними системами, які ще вдосконалюються.
У нашій практиці аналізу відкритих звітів ми стикалися з випадком, коли під час навчань у Словаччині 2024 року машина демонструвала відмінну точність стрільби з ходу, але потребувала ретельної підготовки екіпажів саме через складність інтерфейсів.

Актуальний стан і перспективи до 2026–2030 років
Станом на середину 2026 року Бундесвер має близько 350 машин першої партії, більшість яких модернізують до стандарту S1 (нові камери, MELLS, цифрові радіостанції). Контракт на 200 додаткових одиниць уже діє, а на 2026 рік заплановано рішення щодо варіанту S2 з посиленою протидією дронам. Загальні плани можуть передбачати збільшення парку до понад тисячі машин у довгостроковій перспективі.
Силова установка проходить оновлення: Rolls-Royce Power Systems і Renk постачають нові powerpack і коробки передач із покращеною захистом від пилу. Це має зменшити час простою і підвищити готовність у тривалих операціях.
Puma залишається національною платформою — експортних замовлень практично немає через високу вартість і складність логістики. Проте для Німеччини вона є основою механізованих бригад і елементом спільної оборони НАТО.
Питання, які найчастіше ставлять
Чим Puma відрізняється від Marder?
Marder — машина 1970-х із значно слабшим захистом і застарілою електронікою. Puma має безпілотну башту, модульну броню, програмовані боєприпаси і цифрову мережу.
Чи може Puma боротися з танками?
Прямо — обмежено. 30-мм гармата ефективна проти легкоброньованої техніки. Протитанкові ракети MELLS дозволяють уражати важчі цілі на великій відстані.
Скільки коштує одна машина?
У різних контрактах ціна коливалася від 7–9 до понад 20 млн євро залежно від комплектації та обсягу замовлення. Нові контракти 2025–2026 років дають середню вартість близько 21 млн євро.
Чи є Puma в інших країнах?
Ні. Єдиний оператор — Німеччина. Італійська колісна Puma і ізраїльський інженерний Puma — зовсім інші машини.
Які основні проблеми експлуатації?
Складність систем вимагає висококваліфікованого обслуговування. У перші роки були проблеми з готовністю парку, які поступово вирішують модернізацією.
Чек-лист для оцінки можливостей Puma
- Перевірити рівень захисту: чи потрібна авіатранспортабельність (рівень A) чи максимальна броня (рівень C).
- Оцінити наявність MELLS і програмованих боєприпасів для конкретних завдань.
- Врахувати потребу в кваліфікованому екіпажі та технічному персоналі.
- Порівняти логістичні витрати з легшими аналогами.
- Проаналізувати сумісність із танками Leopard 2 і системами управління боєм.
- Врахувати поточний стан модернізації конкретної машини (S1 чи базова).
Ці пункти допомагають зрозуміти, у яких сценаріях Puma дає максимальну віддачу, а де раціональніше використовувати інші платформи.