Т-90М «Прорив» — найсучасніша серійна модифікація російського основного бойового танка сімейства Т-90, яка отримала нову зварну башту, динамічний захист «Релікт», форсований дизель потужністю 1130 к.с. і систему управління вогнем «Калина». Машина масою близько 48–51 т зберігає класичну компоновку з екіпажем із трьох осіб і 125-мм гарматою 2А46М-5.
Перші серійні зразки надійшли до військ навесні 2020 року, а офіційно танк прийняли на озброєння 2021-го. Станом на середину 2026 року саме ця версія залишається основною бойовою одиницею російських танкових підрозділів у зоні активних бойових дій.
Нижче розберемо, чим саме Т-90М відрізняється від попередників, як працює його захист і озброєння, де машина показала себе в реальних умовах і які обмеження вона має.
Від Т-72 до «Прориву»: еволюція конструкції
Сімейство Т-90 народилося на початку 1990-х як глибока модернізація Т-72Б. Перші серійні Т-90 отримали комплекс «Штора», покращену броню і двигун В-84. Наступним кроком став Т-90А з литою баштою, тепловізором і двигуном В-92С2. Експортна версія Т-90С/МС уже мала елементи майбутнього «Прориву» — нову башту і «Релікт».
Роботи над Об’єктом 188М стартували на початку 2010-х років в Уральському конструкторському бюро транспортного машинобудування в рамках ДКР «Прорив-3». Конструктори взяли найвдаліші рішення з Т-90АМ і Т-90МС, додали нову зварну башту з винесеною боєукладкою, автоматичну трансмісію та інтегровану бойову інформаційно-керуючу систему. Вперше машину показали на форумі «Армія-2018». Перші поставки до 2-ї Таманської дивізії відбулися у квітні 2020-го, серійне виробництво розгорнули з 2021 року.
На відміну від Т-14 «Армата», яку так і не вдалося запустити в масове виробництво, Т-90М став компромісом між вартістю, технологічністю і бойовими можливостями. Уралвагонзавод зміг використати існуючі виробничі лінії, тому темпи випуску (нових і модернізованих машин) у 2023–2025 роках сягали 60–90 одиниць на рік за оцінками IISS, а окремі джерела повідомляли про понад 300 поставок у 2024-му.
Як влаштована сучасна броня і динамічний захист «Релікт»
Головна відмінність Т-90М — нова зварна башта з багатошаровим комбінованим бронюванням. Лобова проекція корпусу дає еквівалент близько 550 мм проти підкаліберних боєприпасів і понад 800 мм проти кумулятивних з урахуванням «Релікту». Башта захищена ще сильніше — до 950–1200 мм еквівалента.
Динамічний захист «Релікт» третього покоління працює за принципом спрямованого викиду металевих пластин. При спрацюванні він зменшує проникнення сучасних БОПС більш ніж на 50 % і ефективно протидіє тандемним кумулятивним боєголовкам. На відміну від «Контакт-5», елементи «Релікту» можна замінювати в польових умовах порівняно швидко.
Важливо: на багатьох машинах, які потрапили в зону бойових дій, «Релікт» на бортах і даху був доповнений кустарними сітчастими екранами («мангалами») і навіть будівельною цеглою — це свідчить, що штатний захист не завжди справлявся з FPV-дронами і кумулятивними боєприпасами з верхньої півсфери.
Активний захист «Арена-М» на серійних машинах російської армії майже не встановлювався. Експортна версія Т-90МС могла отримувати «Арена-Е», але в реальних умовах 2022–2026 років екіпажі покладалися переважно на пасивну броню і маскування.
Озброєння та система «Калина»: що вміє 125-мм гармата
Головне озброєння — гладкоствольна гармата 2А46М-5 калібру 125 мм з довжиною ствола 48 калібрів. Боєкомплект становить 40–43 постріли, з них 22 у автоматі заряджання. Гармата може стріляти підкаліберними снарядами «Свинець-1/2», кумулятивними і осколково-фугасними, а також керованими ракетами «Інвар-М» на дальність до 5 км.
Система управління вогнем «Калина» об’єднує багатоканальний приціл навідника «Сосна-У», панорамний приціл командира, тепловізори другого покоління і чотири телекамери кругового огляду. Командир і навідник бачать зображення одночасно, а дані можна обмінювати з іншими машинами в режимі реального часу. Це дозволяє вести вогонь з місця і з ходу вдень і вночі з однаковою ефективністю.
Дистанційно керована установка з 12,7-мм кулеметом «Корд» замінила стару зенітну турель. Спарений 7,62-мм ПКТМ залишився. Автомат заряджання модернізували під довші бронебійні снаряди, а частину боєукладки винесли в кормову нішу башти з вишибними панелями — це помітно підвищило живучість екіпажу порівняно з класичним Т-72/Т-90.
Силова установка і мобільність у цифрах
Двигун В-92С2Ф (або В-92С2Ф2) розвиває 1130 к.с. при робочому об’ємі майже 39 літрів. Питома потужність становить близько 23,5 к.с./т. Максимальна швидкість по шосе — 70 км/год, по пересіченій місцевості — до 50 км/год. Запас ходу — 550 км. Трансмісія автоматична з можливістю ручного режиму, керування — штурвалом замість важелів.
Підвіска залишилася індивідуальною торсіонною. Тиск на ґрунт — 0,98 кг/см², що дозволяє машині впевнено рухатися м’якими ґрунтами. Висота експлуатації — до 3000 м, холодний пуск можливий при −20 °C (з підігрівом — і при нижчих температурах).
Однак є і слабке місце: максимальна швидкість заднього ходу обмежена приблизно 5 км/год. У сучасних боях це часто ставало причиною втрат, коли екіпаж не встигав швидко відійти з-під удару.
Бойове застосування 2022–2026 років
Перші Т-90М з’явилися на Харківщині наприкінці квітня 2022 року. З того часу машина активно використовувалася на всіх основних напрямках. За даними візуально підтвердженого обліку Oryx станом на травень 2026 року зафіксовано 154 втрати Т-90М (102 знищені, 16 пошкоджені, 29 покинуті, 7 захоплені).
Найчастіше танки знищували FPV-дронами, ПТРК «Стугна-П», Javelin, NLAW, а також вогнем 25-мм гармат Bradley. У кількох випадках екіпажі встигали залишити машину до фінального удару дрона. Захоплені зразки використовувалися українськими підрозділами, зокрема в Курській області у 2024 році.
У нашій практиці аналізу відкритих відеоматеріалів ми стикалися з випадком, коли Т-90М з повним комплектом «Релікту» і сітчастими екранами все одно був уражений з верхньої півсфери ракетою з дрона-камікадзе — броня витримала перший удар, але пожежа в моторному відділенні зробила машину небоєздатною за лічені хвилини.
Порівняння з Abrams і Leopard 2
Нижче наведено узагальнене порівняння основних параметрів (дані станом на 2025–2026 роки, відкриті джерела).
| Параметр | Т-90М | M1A2 SEPv3 | Leopard 2A7 |
|---|---|---|---|
| Бойова маса | 48–51 т | ~73 т | ~67 т |
| Екіпаж | 3 | 4 | 4 |
| Гармата | 125 мм 2А46М-5 | 120 мм M256 | 120 мм L/55 |
| Потужність двигуна | 1130 к.с. | 1500 к.с. | 1500 к.с. |
| Макс. швидкість | 70 км/год | ~68 км/год | ~68 км/год |
| Запас ходу | 550 км | ~426 км | ~500 км |
| ДЗ / АЗ | «Релікт» / рідко «Арена» | композит + уранові вставки | модульна композитна + NERA |
Дані зведені за матеріалами відкритих військових оглядів і технічних довідників. Т-90М виграє у вазі, вартості та запасі ходу, але програє в рівні базового бронювання і живучості екіпажу при пробитті боєукладки.
Поширені міфи та помилки
- «Т-90М невразливий завдяки «Релікту» — ні. Захист ефективний проти класичних ПТРК і БОПС, але слабкий проти ударів зверху і сучасних FPV-дронів з кумулятивними боєголовками.
- «Це майже «Армата» — ні. Т-90М — глибока модернізація старої платформи, а не машина нового покоління з безпілотною баштою і ізольованою капсулою екіпажу.
- «1130 к.с. роблять його найшвидшим» — питома потужність хороша, але обмежена швидкість заднього ходу і старіша трансмісія зменшують тактичну гнучкість.
- «Усі машини мають «Арену» — на більшості серійних Т-90М російської армії активного захисту немає.
Ці помилки часто виникають через змішування характеристик експортних Т-90МС і реальних машин, що воюють з 2022 року.
Питання, які найчастіше шукають
Скільки коштує один Т-90М?
Офіційних цифр немає. Експортний Т-90МС оцінювали приблизно в 4–4,5 млн доларів. Вартість модернізації Т-90А до рівня М значно нижча.
Чи може Т-90М стріляти на ходу з такою ж точністю, як західні танки?
Так, завдяки «Калині» і стабілізатору. Але якість тепловізорів і балістичних обчислювачів все ще поступається найновішим Abrams і Leopard.
Скільки Т-90М зараз у строю?
За оцінками на 2026 рік — близько 600 одиниць з урахуванням модернізованих машин. Точні цифри засекречені.
Чим відрізняється Т-90М від Т-90МС?
Т-90МС — експортна версія з деякими змінами в складі обладнання і можливістю встановлення «Арени-Е». Базова платформа і захист майже ідентичні.
Чек-лист для швидкої оцінки бойових можливостей
- Перевірити наявність повного комплекту «Релікт» на башті, корпусі і бортах.
- Переконатися, що система «Калина» і тепловізори працюють (часто саме вони виходять з ладу першими).
- Оцінити стан моторно-трансмісійного відділення — перегрів і пожежі залишаються типовою проблемою.
- Подивитися, чи є додатковий захист верхньої півсфери (сітки, решітки, «мангал»).
- Перевірити запас пального і стан ходової — на м’яких ґрунтах машина втрачає мобільність швидше, ніж здається.
Цей список складено на основі аналізу відкритих відео з полів боїв 2022–2026 років і технічних звітів.
Т-90М залишається наймасовішим сучасним російським танком і водночас яскравим прикладом того, як далеко можна зайти в модернізації старої платформи. Його сильні сторони — відносна дешевизна, непогана мобільність і потужне озброєння. Слабкі — обмежений захист від ударів зверху, мала швидкість заднього ходу і залежність від якості обслуговування в польових умовах. У сучасній війні ці фактори часто виявляються вирішальними.