В центрі Одеси відкопали вежу Хаджибейського замку

В центрі Одеси відкопали вежу Хаджибейського замку

В центрі Одеси відкопали вежу Хаджибейського замку

У центрі Одеси археологи виявили одну з веж Хаджибейського замку. Науковцям вперше за 240 років вдалося точно визначити розміри оборонної споруди, про які раніше точилися суперечки. Точне датування фортеці досі залишається невідомим, повідомив доктор історичних наук і ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського Андрій Красножон.

Місце пошуків вежі визначили ще торік. Для цього зіставили плани замку 1789 року з розкопаною фронтальною стіною, яку прибудували в 1760-х роках із боку морського схилу.

Що знайшли археологи

Під час робіт виявили майже недоторканий фундамент споруди та збережений перший ряд стіни. На одній із ділянок через кладку будівельного каменю наскрізь проклали зливний колектор 1830-х років, а також сучасний бетонний колодязь.

Попри те, що на історичних планах вежа була круглою, її фундамент виявився багатогранним. «Це розповсюджена практика – на багатокутних фундаментах зведено круглі вежі турецького замку 1538 року в Бендерах, а в Аккермані круглі та багатокутні вежі базуються на квадратних платформах», – пояснив Красножон.

Вежа мала діаметр 8 метрів, а товщина її стін сягала 2,5 метра. На кутовому перетині були канали дерев’яних армуючих балок. Така особливість типова для середньовічних фортифікаційних споруд.

«Для будівництва вежі використали османську плінфу та «татарську» черепицю, уламки яких зі слідами розчину знайшли в завалах будівельного сміття з внутрішнього боку вежі. У цих завалах при фундаменті виявили срібну монету султана Абдул-Хаміда 1785 року та деякі елементи одягу, аналогічні тим, що були в заповненні кладки фронтальної стіни батареї минулого року. Це значить, що вежу якщо й не збудували османи, то щонайменше вони активно експлуатували у XVIII столітті», – додав науковець.

Із зовнішнього боку вежі знайшли господарську яму, в якій був глек другої половини XIV століття. Посудина походить із центральної частини сучасної Молдови. Вона може свідчити, що 700 років тому на місці сучасного Приморського бульвару вирувало життя. «Ця яма – більш рання за походженням, визначає нижній поріг можливої дати заснування замку», – вважає історик.

Неподалік від вежі виявили артилерійський двір з уламками вапняку. Він має значний ухил у бік рівчака на місці Потьомкінських сходів.

Розміри та розташування замку

Більша частина замку захована під бруківкою бульвару. Споруда мала розміри приблизно 23 на 37 метри. Це трохи більше, ніж цитадель Аккерманської фортеці. Вежі замку були невисокими та порівняно невеликими, а бічні стіни прибудованої батареї – довшими, ніж показують усі відомі плани.

Уперше пошуки фортеці в Одесі розпочали у 2021 році, але через повномасштабне вторгнення роботи довелося призупинити. Цьогорічна археологічна експедиція тривала три тижні. Участь у роботах брали студенти Південноукраїнського університету, співробітники Інституту археології Національної академії наук України, а також волонтери.

Розкопки показали точне місце розташування Хаджибейської фортеці – між пам’ятником Рішельє, фунікулером та алеями південної частини Приморського бульвару.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *