Командою Інституту Національного Розвитку було проведено аналіз сукупності соціологічних опитувань за 2019-2021 років провідних українських дослідних центрів на тему ставлення українського суспільства щодо російсько-української війни, зокрема її причин і сторони агресора, ставлення до учасників бойових дій. Цей моніторинг було підготовлено в рамках співпраці для Міністерства у справах ветеранів України.
В лютому 2019 р. в рамках Мюнхенської безпекової конференції з’явився звіт Фонду ім. Фрідріха Еберта під назвою «Безпековий радар 2019», який включав в себе і результати соціологічного опитування в Україні. Згідно з ним 54% опитаних вважають, що Україна «також несе відповідальність за ескалацію конфлікту», тобто російсько-української війни.
В лютому 2019 р. були оприлюднені результати опитування соціологічної служби Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва 19-25.12.2018 р. Згідно з опитуванням 72% громадян України поділяли думку, що наразі триває війна Російської Федерації проти України. На Півдні так вважало 62% опитаних, а на Сході – лише 47%. При цьому на підконтрольній українському урядові території Донецької та Луганської областей більшість з перевагою в 1% вважала, що Російська Федерація і Україна не воюють (відповідно є внутрішньо український конфлікт) – 40% опитаних, а 39% вважали, що триває війна Російської Федерації проти України.
Порівняння соціологічних опитувань Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва 2019 і 2020 років демонструє зростання поляризації суспільства у покладанні відповідальності за початок російсько-української війни в 2014 р. – зростає і група опитаних, яка вважає, що війну почала Російська Федерації, але зростає і група, яка вважає, що війну почала українська влада спільно з олігархами.
| Лютий 2019 р. | Серпень 2020 р. | |
| Вiйну на Донбасі першою почала РФ | 48,5% | 60,3% |
| Вiйну на Донбасі першими почали український уряд i олiгархи | 16,6% | 21,3% |
| Важко сказати / не знаю / не згодний з обома варіантами | 34,9% | 18,4% |
Кількість опитаних, які не визначилися, зменшилася (-16,5%), але вона стала джерелом зростання не лише проукраїнської позиції (+11,8%), але і проросійської (+4,7%).
Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським Міжнародним Інститутом Соціології 4-19 листопада 2019 р. показало, що лише 45% опитаних вважають, що на Сході України триває російська агресія з використанням місцевих бойовиків. При чому на Сході і Півдні, регіонах потенційного розширення російської агресії, така думка отримує 24% і 22% підтримки відповідно.
Лише 30% опитаних у всеукраїнському охоплені вважають, що вторгнення російських військ на Донбас мало на меті підкорення України та включення її до сфери російського впливу. При чому на Сході і Півдні опитаних з такою точкою зору було 20% і 17% відповідно.
В цьому ж питанні 9,2% відповіли тезою з російської пропаганди про «захист російськомовного населення», як причину вторгнення російських військ. 22,6% не змогли відповісти (або не захотіли) на питання щодо мети російської агресії проти України.
Результати соціологічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучерева і соціологічної служби Центру Разумкова 14-19.08.2020 р. є не набагато кращими з державницької точки зору – 21,3% опитаних не вважають РФ агресором, 18,4% опитаних – не визначилися. Отже, 39,7% опитаних є інформаційно дезорієнтованими.
У вересні-жовтні 2020 р. в Україні було проведене опитування Київським Міжнародним Інститутом Соціології, результати якого були опубліковані у Washington Post 12 лютого 2021 р. Згідно з його результатами 32% опитаних в Україні (на територіях підконтрольних українському уряду) вважають однаково винними у «конфлікті на Донбасі» український і російський уряди, а 13% – тільки український уряд.
Опитування Київського міжнародного інституту соціології 2020 р. показує схожу ситуацію з спільним соціологічним дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучерева і соціологічної служби Центру Разумкова – 45% інформаційно дезорієнтованих громадян (на 5,3% більше, ніж в опитуванні 14-19.08.2020 Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучерова та Центру Разумкова).
Окремо варто звернути увагу на ставлення українців до Росії, як держави. Таке питання ставилося в опитуваннях Київського міжнародного інституту соціології в 2019-2021 рр.
| Лютий 2019 | Вересень 2019 | Лютий 2020 | Вересень 2020 | Лютий 2021 | |
| Ставлення до Росії дуже добре / в основному добре | 57% | 54% | 54% | 42% | 41% |
| Ставлення до Росії в основному погано / дуже погано | 27% | 35% | 33% | 42% | 42% |
| Важко відповісти | 16% | 11% | 13% | 16% | 17% |
Як бачимо, за результатами опитувань КМІС останніх років кількість опитуваних, які змінили ставлення до РФ з позитивного на негативне складає 16%, однак стабільно «не визначеними» є 16-17% громадян, які за умов розгортання нової ескалації агресії з боку РФ на Донбасі, з території окупованого Криму чи Придністров’я невідомо яким чином будуть реагувати на події в країні. При цьому 41% опитаних досі добре ставляться до РФ.
Отже, за результатами останнього з профільних опитувань КМІС 58% громадян є інформаційно дезорієнтованими – ті, хто ставляться до РФ позитивно, або досі не змогли розібратися для себе в цьому питанні, або ж свідомо приховали свою проросійську позицію перед інтерв’юерами, як таку, що публічно засуджується державою.
Таким чином на 8-му році російсько-української війни за останніми результатами соціологічних опитувань трохи більше половини українських громадян досі знаходиться під інформаційним впливом ЗМІ держави-агресора та їх проксі в Україні, не визнаючи або не усвідомлюючи виключну роль Російської Федерації, як державу-агресора.
Відсутність усвідомлення РФ, як держави-агресора, призводить і до відсутності поважного сприйняття ветеранів АТО/ООС в українському суспільстві, що показують і результати опитування проведеного в рамках проекту з реінтеграції ветеранів, який впроваджується Міжнародною організацією з міграції, презентованого 23 січня 2020 р. Міністром у справах ветеранів України Оксаною Колядою – 49% опитаних ветеранів російсько-української війни мали випадки несправедливого ставлення до себе (31% – у транспорті, 14% – при отриманні медичних послуг, 11% – при реєстрації на отримання пільг для ветеранів та їхніх сімей, 10% – при отриманні адміністративних послуг в установах соціального захисту). Наслідком нерозуміння великою частиною українського суспільства значущості виконаного військового обов’язку чи приходу на фронт, як добровольця, призводить до провалу ресоціалізації немалої частини ветеранів – 32% опитаних зазначили, що відчувають себе “відірваними від основної частини суспільства”. І на то є причина, адже згідно соціологічного опитування КМІС у травні 2019 р. лише 36,2% опитаних українців мали однозначно позитивне ставлення до ветеранів.
У презентованому в січні 2020 р. Міністерством у справах ветеранів України опитуванні 78% ветеранів погодилися з тезою, що «громадяни не розуміють, що в країні йде збройний конфлікт». І як показують усі вищенаведені соціологічні опитування велика кількість громадян (40-50%) не розуміє, що агресивна сторона цього конфлікту – РФ.
Така викривлена картина сприйняття російсько-української війни великим сегментом суспільства є наслідком, в тому числі, неефективного інформування населення відповідними органами державної влади щодо подій на Сході України і в Криму. Наслідком цього є і продовження існування великого соціального прошарку проросійськи налаштованих громадян, і часті випадки побутової дискримінації учасників бойових дій АТО/ООС, що в свою чергу призводить до неодноразових конфліктів і навіть карних справ й ув’язнень ветеранів. Ці конфлікти швидко виводяться в топ-новин через російські ЗМІ, проросійські ЗМІ в Україні та українські ЗМІ, редакції яких не усвідомлюють наслідків своїх дій – створення негативного образу ветерана в очах пересічного громадянина, що ускладнює процес ресоціалізації ветеранів російсько-української війни.
В умовах гібридної війни успішна дезінформація населення супротивника – одна з спеціальних операцій, яка проводиться відповідними службами Російської Федерації на території України. Адже у військовій доктрині Російської Федерації від 25 грудня 2014 р. сучасний військовий конфлікт характеризується, як «комплексное применение военной силы, а также политических, экономических, информационных или других мер невоенного характера, которые претворяются в жизнь при помощи широкого использования потенциала для протеста со стороны населения и сил по проведению специальных операций».
Введення в оману широких верств населення України щодо природи російсько-української війни – це спеціальна операція російських спецслужб, яка широко здійснювалася на території України до рішення РНБО від 2 лютого 2021 р. і Указу Президента України від 2 лютого 2021 р. щодо впровадження в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Виходячи з цього, Українська Держава через відповідальні органи має інтенсифікувати заходи по підвищенню іміджу ветеранів АТО/ООС в українському суспільстві та інформування населення щодо причин і перебігу російсько-української війни.
Коваль Д.А., керівник відділу гуманітарних досліджень Інституту Національного Розвитку.
