Не лише фізичне здоров’я впливає на довголіття. Вчені з’ясували, що характер людини також відіграє важливу роль. Довгожителі частіше виявляються відкритими та допитливими, вони цікавляться новим і охоче навчаються.
Дослідження в «блакитній зоні»
Дослідження провели на Сардинії в Італії — в одній із «блакитних зон», де люди живуть довше за середній показник, а рівень захворювань нижчий. Участь взяли 125 дорослих віком від 71 до 101 року: 55 — з «блакитної зони», 70 — із сусідньої громади. Усі мали подібне соціально-економічне та культурне походження, а також однаковий доступ до безкоштовної медицини.
Учасники пройшли тести, анкетування та інтерв’ю. Вони оцінювали своє здоров’я, спосіб життя та п’ять основних рис особистості: відкритість, сумлінність, екстраверсію, доброзичливість і невротизм.
Ключові висновки
Жителі «блакитної зони» не показали найвищих балів за якістю життя, пов’язаною зі здоров’ям, проте мали високий рівень відкритості. Вони були допитливими, цікавилися новим і навчанням. Крім того, ці люди краще долали труднощі та мали вищу емоційну компетентність. Вони багато часу присвячували розумовим і фізичним активностям.
Вчені виявили загальні закономірності: відкриті люди мали краще психологічне благополуччя та займалися хобі; сумлінні — були задоволені життям і краще долали труднощі; люди з високим невротизмом частіше мали низьку якість життя, пов’язану зі здоров’ям.
«Поєднання адаптивних рис особистості та ресурсів для подолання труднощів сприяє активнішому способу життя», — йдеться в дослідженні джерела. Проте пряму причинно-наслідкову зв’язок між особистістю та довголіттям ще потрібно підтвердити в подальших дослідженнях.
