Поєднання Storm Shadow і Су-24 стало одним із найяскравіших прикладів військово-технічної адаптації під час повномасштабної війни. Радянський фронтовий бомбардувальник із змінною стрілоподібністю крила, розроблений ще в 1960-х, отримав здатність запускати франко-британську крилату ракету з дальністю понад 250 км і проникаючою бойовою частиною BROACH. Це рішення дозволило українським Повітряним силам завдавати високоточних ударів по захищених об’єктах глибоко в тилу противника, зберігаючи літаки на безпечній відстані.
Інтеграція вимагала нестандартних рішень: використання пілонів від списаних британських Tornado GR4, введення координат на землі та особливу тактику прикриття. Станом на 2026 рік система продовжує застосовуватися, а сама ракета готується до модернізації Mk2 з покращеними системами наведення.
Як Storm Shadow опинився під крилом українського Су-24
У травні 2023 року Велика Британія офіційно підтвердила передачу Україні ракет Storm Shadow. Франція невдовзі додала свій варіант SCALP-EG. Носієм став саме Су-24М і навіть розвідувальний Су-24МР 7-ї бригади тактичної авіації, що базується в Старокостянтинові. Причина вибору — вантажопідйомність: ракета важить близько 1300 кг, і лише ці машини могли нести дві одиниці одночасно без критичного перевантаження.
Перше офіційне фото з’явилося 24 травня 2023 року. На ньому Су-24МР «Жовтий 60» ніс ракету на внутрішньому підкрильному пілоні. Пізніше з’явилися знімки Су-24М з двома ракетами. Координати цілі вводилися на землі, бо радянська авіоніка не могла обмінюватися даними з західною системою в польоті. Запуск відбувався з висоти близько 500 метрів, після чого літак не виконував різких зенітних маневрів — дистанція до лінії фронту зазвичай становила 80–90 км.
У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми стикалися з випадком, коли саме така схема дозволила завдати удару по штабу Чорноморського флоту в Севастополі у вересні 2023 року, мінімізуючи ризики для екіпажу.
Технічні характеристики Storm Shadow і принципи наведення
Storm Shadow (французька назва SCALP-EG) — дозвукова крилата ракета повітряного базування, розроблена MBDA на базі французької Apache. Довжина корпусу — 5,1 м, розмах крил у польотному положенні — близько 3 м, діаметр — 0,48 м. Стартова маса — 1300 кг. Двигун Microturbo TRI 60-30 турбореактивний розвиває тягу 5,4 кН і розганяє ракету до швидкості близько Mach 0,8–0,95 (приблизно 1000 км/год).
Дальність залежить від профілю польоту та модифікації. Для варіанту, поставленого Україні, офіційно фігурує цифра понад 250 км, хоча повна версія здатна на 550 км. Політ відбувається на наднизьких висотах 30–40 м з огинанням рельєфу. Навігація комбінована: інерціальна система (INS), GPS і система кореляції рельєфу місцевості TERCOM/TERPROM. На кінцевій ділянці активується інфрачервона головка самонаведення IIR, яка порівнює зображення цілі зі збереженим еталоном.
Бойова частина — тандемна BROACH масою 450 кг. Спочатку спрацьовує проникаючий заряд, який пробиває бетон або ґрунт, після чого з затримкою детонує основний заряд. Це дозволяє вражати підземні бункери, командні пункти та укріплені склади. Ракету програмують на землі; після пуску вона повністю автономна («fire-and-forget»).
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Маса | 1300 кг | З бойовою частиною |
| Дальність | 250+ км (експорт) / до 550 км | Залежить від профілю |
| Швидкість | Mach 0,8–0,95 | Дозвукова |
| Бойова частина | 450 кг BROACH | Проникаюча тандемна |
| Наведення | INS + GPS + TERCOM + IIR | Автономне після пуску |
Дані зведені на основі відкритих специфікацій виробника MBDA та матеріалів аналітичних видань.
Інтеграція: пілони Tornado і обмеження авіоніки
Радянські пілони Су-24 не були сумісні з західною ракетою. Рішення виявилося прагматичним: британці передали універсальні пускові пристрої зі списаних Tornado GR4. Їх встановили на внутрішні підкрильні точки підвіски. Це додало масу, але дозволило нести дві ракети. Живлення систем ракети забезпечувалося від бортової мережі літака.
Оскільки повноцінного обміну даними між кабіною та ракетою не було, координати, маршрут і параметри атаки вводилися техніками на аеродромі. Пілот лише виводив літак у зону пуску і відпрацьовував команду на скидання. Після відокремлення ракета самостійно розкривала крила, запускала двигун і йшла на задану траєкторію.
Такий підхід скоротив час інтеграції до кількох тижнів замість років, як визнавав гендиректор MBDA. Водночас він накладав обмеження: змінити ціль у польоті неможливо, а точність залежить від якості розвідданих і карт рельєфу.
Бойове застосування: від Севастополя до Курської області
Перші удари зафіксовані вже у травні 2023 року. Серед підтверджених епізодів — ураження штабу 58-ї армії в Бердянську (липень 2023), удар по штабу Чорноморського флоту в Севастополі (22 вересня 2023), пошкодження підводного човна «Ростов-на-Дону» і десантного корабля, атаки на кораблебудівний завод у Керчі. У листопаді 2023 року ракети вразили корвет «Аскольд».
Тактика зазвичай включала прикриття винищувачами МіГ-29 і Су-27 з протирадіолокаційними ракетами AGM-88 HARM, використання безпілотників і хибних цілей ADM-160 MALD для відволікання систем ППО. Пуски проводилися з безпечної дистанції, після чого ракети йшли на малій висоті.
Після зняття обмежень на удари по території Росії у 2024–2025 роках Storm Shadow застосовувалися проти об’єктів у Курській області та промислових підприємств. У серпні 2024 року Повітряні сили вперше опублікували відео парного пуску з Су-24М.
Порівняння з іншими засобами дальнього ураження
Storm Shadow на Су-24 займає нішу між оперативно-тактичними ракетами і стратегічними. На відміну від ATACMS (дальність до 300 км, менша бойова частина), він має потужнішу проникаючу боєголовку. Порівняно з крилатими ракетами морського базування чи наземними комплексами, авіаційний пуск дає гнучкість маршруту і можливість обирати точку старту.
Серед обмежень — кількість боєздатних Су-24 і запас самих ракет. Літак залишається вразливим до сучасних систем ППО, якщо зона пуску виявляється завчасно. Водночас комбінація низьковисотного польоту ракети, стелс-елементів корпусу і точності наведення забезпечує високу ймовірність прориву.
Поширені міфи та помилки
- Міф про необмежену дальність. Експортний варіант, який отримала Україна, офіційно обмежений приблизно 250–300 км. Повна дальність 550 км доступна лише для національних версій.
- Міф про повну сумісність авіоніки. Дані вводяться виключно на землі. Пілот не може перенацілити ракету в польоті.
- Помилка щодо кількості ракет на літаку. Практично підтверджено несення двох одиниць. Третя на фюзеляжі теоретично можлива, але не зафіксована в бойових умовах.
- Міф про «невидимість». Ракета має знижену радіолокаційну помітність завдяки формі, але не є повноцінним стелс-зразком. Її головна перевага — низьковисотний політ і точність.
Ці заблудження часто виникають через змішування даних про різні модифікації та відсутність відкритої технічної документації.
Актуальний стан і перспективи на 2026 рік
Станом на середину 2026 року Storm Shadow/SCALP-EG залишаються важливим елементом ударного потенціалу. Франція і Велика Британія розглядають модернізацію Mk2 з покращеними системами наведення, виявлення та стійкості до перешкод. Окремо з’явилася інформація про передачу Україні креслень для можливого спільного виробництва, хоча розгортання виробничих ліній потребує часу.
Кількість боєздатних Су-24 обмежена, тому Повітряні сили максимально бережуть ці машини, використовуючи їх переважно для таких спеціалізованих місій. Поява нових західних платформ (F-16, потенційно інші) поступово розширює можливості, але Су-24 із Storm Shadow поки що зберігає унікальну роль у глибоких ударах.
Питання, які найчастіше шукають користувачі
Яка реальна дальність Storm Shadow на Су-24?
Для поставленого Україні варіанту — понад 250 км. Повна національна версія досягає 550 км.
Чому саме Су-24, а не Су-27 чи МіГ-29?
Через вантажопідйомність. Ракета важить 1300 кг, і лише Су-24 стабільно несе дві одиниці.
Чи можна змінити ціль після зльоту?
Ні. Усі параметри програмуються на землі через несумісність авіоніки.
Яка бойова частина і для чого вона призначена?
Тандемна BROACH 450 кг. Пробиває укріплення і вражає підземні об’єкти.
Чи є відео бойових пусків?
Так. У серпні 2024 року Повітряні сили опублікували перше офіційне відео парного пуску з Су-24М.
Комбінація радянського носія і західної високоточної ракети продемонструвала, наскільки швидко можна адаптувати наявну техніку під нові завдання. Поки залишаються боєздатні Су-24 і запас Storm Shadow, ця зв’язка продовжуватиме виконувати роль інструменту глибокого ураження критичних об’єктів.
